Методи діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту

Основні симптоми захворювань шлунково-кишкового тракту

Захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ) проявляються різноманітними симптомами, які часто пов’язані з порушеннями травлення та загальним дискомфортом. Орієнтуючись на симптоми пацієнта, лікар-гастроентеролог може скласти попередню думку про можливу патологію і призначити подальші діагностичні процедури для детального обстеження ШКТ.

В сучасному багатопрофільному медичному закладі  UniClinic здійснює прийом гастроентерологічних хворих лікарка-гастроентеролог Нагорна Катерина Вікторівна, спеціаліст з діагностики і лікування захворювань органів черевної порожнини. Катерина Вікторівна постійно підвищує професійний рівень, в своїй роботі використовує індивідуальний підхід до кожного пацієнта, новітні протоколи діагностики і лікування захворювань органів і систем ШКТ. 

Біль у животі

Може мати різний характер:

• гострий нападоподібний (апендицит, жовчна коліка) 
• постійний ниючий (гастрит, виразкова хвороба)
• спазмуючий (синдром подразненого кишківника, кишкові коліки)

і локалізацію:

• верхня частина живота (захворювання шлунка, підшлункової)
• праве підребер'я (патології жовчовивідних системи)
• нижня частина живота (хвороби кишківника, урогенітальної системи).

Порушення травлення

Біль у животі може супроводжуватись іншими симптомами, що свідчать про можливе захворювання:

• здуття, нудота, блювання, іноді з кров’ю (гастрит, виразкова хвороба, панкреатит, кишкові інфекції)
• відрижка, печія (гастрит, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба)
• втрата або підвищення апетиту (гастрит, гастропарез, захворювання печінки). 

Зміни в стільці

Зміни у зовнішньому вигляді стільця можуть відігравати важливу роль у попередньому визначенні можливої патології ШКТ:

• діарея (кишкові інфекції, ентерит)
• закрепи (дискінезія кишківника, пов’язана з малорухливим способом життя, незбалансованим харчуванням, також може свідчити про синдром подразненого кишківника)
• кров у випорожненнях - чорна (кровотеча верхніх відділів ШКТ, виразкова хвороба шлунку або дванадцятипалої кишки) або яскраво-червона (захворювання кишківника, коліт, геморой, тріщини анального отвору)
• зміна кольору стільця - жовтий і жирний (патології підшлункової залози і жовчовивідних шляхів) або знебарвлений (захворювання печінки і жовчного міхура).

Лабораторні методи діагностики

Для обстеження шлунково-кишкового тракту застосовуються лабораторні методи дослідження, які допомагають оцінити загальний стан організму, виявити запальні процеси, інфекції або порушення обміну речовин.

Аналіз крові

• загальний аналіз крові - виявляє ознаки анемії (можливий наслідок шлунково-кишкової кровотечі),оцінює рівні лейкоцитів і ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів),їх підвищення може свідчити про запальний процес в шлунково-кишківниковому тракті
• біохімічний аналіз крові - допомагає виявити захворювання печінки, жовчовивідних шляхів, патології підшлункової залози, оцінити всмоктувальну функцію кишківника
• детальний аналіз рівня заліза і вітамінів - виявляє порушення засвоєння поживних речовин в кишківнику, патології функціонування шлунку.

Аналіз калу

• загальний аналіз калу - копрограма - оцінює рівень перетравлювання їжі, можливі його порушення, виявляє приховану кров в випорожненнях (свідчення кровотечі в ШКТ)
• бактеріологічний аналіз калу - дозволяє виявити патогенні мікроорганізми, які спричиняють кишковій інфекції
• паразитарний аналіз калу - виявляє яйця глистів, лямблії та інших паразитів, що можуть викликати порушення функції ШКТ.

Тест на Helicobacter pylori

Helicobacter pylori (H.pylori) - бактерія, яка є однією із найпоширеніших причин, що викликають гастрит і виразкову хворобу шлунку і дванадцятипалої кишки. Діагностика наявності цього збудника є визначальною складовою призначення ефективного лікування цих патологій:

• аналіз зразка калу на антигени до H.pylori
• аналіз крові на антитіла до H.pylori
• гістологічний аналіз біопсійного зразка тканини слизової шлунка, взятого під час ендоскопічного обстеження
• дихальний тест - безболісний, швидкий та точний метод визначення H.pylori, заснований на вимірюванні рівня вуглекислоти у повітрі, що видихається пацієнтом після прийому спеціального розчину сечовини, призначеного для проведення дослідження.

Інструментальні методи діагностики. Переваги та недоліки кожного методу.

Сучасна медицина пропонує безліч інструментальних методів, які дозволяють точно і ефективно перевірити стан шлунково-кишкового тракту. Вони надають можливість лікарю візуалізувати органи, оцінити їх структуру та функції, виявити патологічні зміни. Їх вибір залежить від скарг пацієнта, клінічної картини та ймовірного діагнозу.

УЗД органів черевної порожнини

Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини - безпечний неінвазивний метод, який не потребує складної підготовки і не має вікових обмежень. Може бути використаний як перший або профілактичний інструментальний спосіб діагностики, що дозволяє лікарю швидко перевірити стан шлунка, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки, виявити запальні процеси, абсцеси, конкременти, новоутворення тощо. 
Для більш детального обстеження, у разі необхідності, лікар призначає наступні інструментальні діагностичні процедури. 

Гастроскопія

Ендоскопічне обстеження верхніх відділів ШКТ (стравоходу, шлунка, 12-палої кишки) за допомогою спеціального інструменту - ендоскопа. Дозволяє спеціалісту детально роздивитися всі особливості внутрішнього стану органів, виявити запальні процеси, виразки та ерозії, поліпи та новоутворення, джерела кровотечі. Надає можливість, за потреби, проведення біопсії тканин слизових для подальшого гістологічного аналізу.
Гастроскопія потребує деякої підготовки пацієнта - утримання від вживання їжі і рідин за кілька годин до процедури. Внаслідок інвазивності методу, проводиться під місцевою анестезією або в стані медикаментозного сну.

Колоноскопія

Найпоширеніший метод, який дозволяє ретельно перевірити стан внутрішньої поверхні товстого кишківника. За допомогою колоноскопії виявляються новоутворення слизових кишок, виразковий коліт, хвороба Крона, джерела кровотечі, дивертикули, інше. Метод надає можливість лікарю одночасно проводити хірургічні втручання - видалення поліпів, взяття біопсії тощо.
Успіх діагностичної процедури багато в чому залежить від ретельної кількаденної підготовки, яка має на меті максимальне очищення товстого кишківника від вмісту. Інвазивність колоноскопії припускає використання місцевої анестезії або седації. 

Комп'ютерна томографія (КТ)

Метод пошарового сканування органів за допомогою рентгенівських променів. Дозволяє детально і точно візуалізувати стан органів черевної порожнини. За допомогою КТ виявляються запалення, абсцеси, можливі перфорації органів, діагностуються пухлинні процеси, ступінь їх поширення на сусідні органи. Часто проводиться із застосуванням контрастної речовини для покращення візуалізації, що, поряд з рентгенівським опроміненням, несе додаткове навантаження на організм пацієнта. 

Магнітно-резонансна томографія (МРТ)

Метод візуалізації, який використовує магнітне поле і радіохвилі для отримання детальних зображень внутрішніх систем. МРТ дозволяє ретельно вивчити тканини і структури органів, виявити в них можливі зміни, пухлини, характер їх і поширення тощо. Процедура не несе радіаційного навантаження, але потребує тривалої нерухомості пацієнта під час її проведення.

Поради для підготовки до діагностичних процедур

Конкретні поради для оптимальної підготовки до інструментальної діагностичної процедури залежать від її виду. Загальною метою підготовчих заходів є максимальне очищення органів, що обстежуються, від стороннього вмісту для кращої візуалізації стану поверхні слизових тканин.
Зазвичай, під час запису на процедуру, пацієнт отримує детальну інструкцію щодо належної підготовки.

Поширені питання

Які переваги комбінованих методів діагностики шлунково-кишкових хвороб?

Комбінація діагностичних методів, які можуть бути застосовані для обстеження шлунково-кишківникового тракту, дає лікарю можливість не тільки встановити точний діагноз, але й врахувати всі особливості протікання захворювання у кожного конкретного пацієнта. Таким чином може бути складено найоптимальніший план дієвого лікування.

Як лікар обирає метод діагностики шлунково-кишкового тракту для пацієнта?

Лікар-гастроентеролог, орієнтуючись на зібраний анамнез і фізикальний огляд пацієнта, робить припущення щодо можливого діагнозу. Для підтвердження або спростування такого попереднього висновку, лікарем призначаються інші дослідження - лабораторні і інструментальні.

Чому важливо вчасно проводити діагностику захворювань ШКТ?

Вчасне звернення до лікаря у разі появи насторожуючих симптомів, проходження діагностичних процедур, призначених спеціалістом, допоможе виявити захворювання на ранній його стадії, коли воно краще піддається лікуванню.

Сучасні методи діагностики захворювань ШКТ дозволяють лікарю зорієнтуватися в особливостях стану пацієнта, призначити найефективнішу терапію. Ці дослідження також надають можливість вносити корективи в план лікування в його процесі. 
Рання діагностика патологій ШКТ за допомогою комбінації сучасних методів обстеження - шлях до повного одужання!