Плоскостопість у дітей та дорослих: чи потрібно лікувати?

07.08.2026

Що таке плоскостопість?

Анатомія та функції склепінь стопи

Стопа людини має складну анатомічну структуру і складається з численних кісток, суглобів, зв’язок, сухожиль і м’язів, які забезпечують опору та рівновагу тіла, розподіл навантаження під час рухів.
В природній роботі стопи найважливіше значення мають два склепіння:

поздовжнє - вздовж внутрішнього краю стопи від великого пальця до п’яти
поперечне - біля основи пальців від великого пальця до мізинця.

Вони забезпечують правильну біомеханіку ходи, пружність контакту стопи з поверхнею, захищають суглоби нижніх кінцівок і хребет від надлишкового навантаження під час рухів.

Плоскостопість

Плоскостопість - це повне або часткове сплощення одного або обох склепінь, внаслідок чого знижується функція амортизації стопи. Через це під час рухів зростає навантаження на суглоби нижніх кінцівок та хребет.

В більшості випадків сплощення склепінь не викликає жодних скарг і не вимагає обов’язкового лікування.

В той же час у частини людей з часом може розвинутись деформація стопи, що призводить до болю, швидкої втоми ніг, порушення ходи і потребує фахової медичної допомоги.

Види плоскостопості

Розрізняють кілька видів плоскостопості:

Поздовжня плоскостопість. Сплощення поздовжнього склепіння, при якому майже вся підошва контактує з поверхнею, призводячи до болю в стопах, колінах, кульшових суглобах, змінах в ході.
Поперечна плоскостопість. Сплощення поперечного склепіння, яке призводить до розширення передньої частини стопи і викликає збільшення навантаження на головки плеснових кісток. Внаслідок цього можуть формуватися натоптиші, вальгусна деформація великого пальця стопи.
Комбінована. Поєднує ознаки поздовжньої та поперечної деформації.

Причини виникнення плоскостопості

Часто плоскостопість формується внаслідок поєднання кількох чинників, найпоширенішими серед яких є:

Спадкові фактори. У спадок можуть передаватися особливості будови стопи та слабкість зв'язкового апарату.
Зайва вага. Збільшує навантаження на стопи, що призводить до сплощення їхніх склепінь.
Малорухливий спосіб життя. Викликає ослаблення м'язів стопи та гомілки, які підтримують правильну форму склепінь.
Надмірні фізичні навантаження. Сплощенню сприяють тривалі статичні навантаження на стопи, важка фізична праця, інтенсивні спортивні тренування.
Неправильне взуття. Незручне взуття, високі підбори, взуття без належної підтримки стопи негативно впливають на її біомеханіку.
Можливі травми. Переломи кісток стопи, ушкодження зв'язок і сухожиль здатні порушувати анатомічну будову стопи.

Серед можливих факторів - період вагітності. Під час виношування дитини збільшується маса тіла, зміщується центр ваги, відбуваються гормональні зміни, що впливають на еластичність зв’язок. Все це може призводити до тимчасового або стійкого сплощення склепінь стопи.

Також розвиток плоскостопості може стати наслідком деяких захворювань нервової системи або патологій суглобово-зв’язкового апарату.

Симптоми плоскостопості

Прояви плоскостопості залежать від виду деформації, її ступеня та впливу на функцію стопи. На ранніх стадіях симптоми відсутні, але з часом ознаки плоскостопості можуть посилюватись, викликаючи:

втому ніг - після ходьби або стояння виникає відчуття важкості в ногах
біль у стопах - локалізується в окремих частинах або поширюється на всю стопу
набряки - з’являються в ділянках стоп або гомілковостопних суглобів
судоми литок - виникають через неправильний розподіл навантаження
біль в суглобах і спині - з’являється внаслідок зниження амортизаційної функції стопи
зношування взуття - швидке і часто нерівномірне
зміна ходи - зменшення пружності, поява клишоногості, завал стопи всередину.

Ускладнення плоскостопості

Розвиваються при вираженому сплощенні склепінь і відсутності своєчасної корекції. В такому разі плоскостопість здатна поступово прогресувати, позначаючись на всьому опорно-руховому апараті:

Хронічний біль. Дискомфорт виникає не тільки після тривалої ходьби або стояння, але й під час повсякденної активності.
Вальгусна деформація великого пальця стопи. Відхилення суглоба великого пальця назовні може супроводжуватися болем і запаленням. Частіше розвивається при поперечній плоскостопості.
Одиночні або чисельні натоптиші, мозолі. Потовщення шкіри настає через порушення розподілу навантаження і постійний тиск в окремих ділянках стоп.
Порушення постави. Відбувається через зміну біомеханіки ходи, порушення положення таза та хребта.

Попередити розвиток ускладнень можливо, якщо за появи болю, порушення ходи чи інших симптомів своєчасно звернутися до ортопеда за фаховою медичною допомогою.

В сучасному медичному закладі UniClinic надають широкий спектр медичної допомоги пацієнтам з патологіями опорно-рухового апарату досвідчені спеціалісти:

Каганець Станіслав Вікторович - лікар ортопед-травматолог другої категорії.

Чорний Вадим Миколайович - ортопед-травматолог, лікар вищої категорії, доктор медичних наук, професор.

Чорний Владислав Вадимович - лікар ортопед-травматолог, PhD (доктор філософії).

Косило Василь Васильович - лікар ортопед-травматолог.

Особливості розвитку стопи у дітей

Фізіологічна плоскостопість у дітей

Склепіння стопи формується поступово. У дітей 3-4 років підошва здається пласкою через наявність жирової подушки на підошві, що виконує захисну функцію. Надалі відбувається поступове формування склепінь, яке завершується у віці 10-12 років. Розвиток стопи дитини може супроводжуватись лікарським спостереженням.

Як визначити, що у дитини плоскостопість?

Інколи після завершення формування стопи дитини стає помітним сплощення її склепінь, яке супроводжується характерними для плоскостопості симптомами:

дитина швидко втомлюється під час ходьби
малюк скаржиться на біль у стопі або ногах
маля часто спотикається, спостерігається порушення ходи
стопи помітно завалюються всередину або назовні
стопи відрізняються між собою
деформація стопи зберігається після 10-12 років.

У разі таких проявів необхідно звернутись до дитячого ортопеда за консультацією.

Також, навіть за відсутності ознак патологічної плоскостопості, планові профілактичні огляди ортопеда ніколи не будуть зайвими. При цьому з’являється можливість своєчасного виявлення порушення розвитку стопи у дитини.

В діагностиці та лікуванні патологічної плоскостопості у дітей дитячий ортопед керується уніфікованими клінічними протоколами первинної та вторинної медичної допомоги та Настановами, затвердженими наказами МОЗ України, такими як Настанова 00431. “Болісні стани в ділянці щиколотки і стопи у дітей та підлітків”.

В сучасному медичному центрі UniClinic працює дитячий ортопед-травматолог, лікар другої категорії Большаков Антон Ігорович, що спеціалізується на наданні необхідної консервативної та оперативної допомоги дітям з травмами та захворюваннями опорно-рухового апарату.

Діагностика плоскостопості

Діагноз “плоскостопість” встановлюється лікарем ортопедом-травматологом на підставі скарг, клінічного огляду пацієнта та результатів інструментальних досліджень. В процесі обстеження відбувається не тільки підтвердження наявності деформації, а й оцінка її впливу на функції стопи, визначається причина розвитку плоскостопості.
З цією метою застосовуються:

Огляд ортопеда. Оцінка форми стопи, положення п’яти та пальців, висоти склепінь, рухливості суглобів, стану м’язів та зв’язок. Аналіз скарг пацієнта, тривалості симптомів.
Оцінка ходи. Оцінка ходи пацієнта, розподілу навантаження на стопу, положення нижніх кінцівок і особливостей біомеханіки рухів.
Плантографія. Отриманні відбитку стопи для оцінки характеру розподілу навантаження на її поверхню.
Подоскопія. Огляд стопи за допомогою спеціального прилада - подоскопа, який дозволяє детально оцінити форму склепінь і точки опори.
Рентген стоп. Проводиться під навантаженням - в положенні стоячи, дозволяє виміряти анатомічні параметри стопи, визначити ступінь деформації та виявити зміни в кістках і суглобах.

Лікар може призначити додаткові обстеження у разі підозри, що деформація стопи пов'язана з травмою, неврологічним захворюванням або іншою патологією опорно-рухового апарату.

Лікування плоскостопості

Чи потрібно лікувати плоскостопість?

Не кожна плоскостопість потребує лікування. Якщо сплощення склепіння не порушує функцію стопи та не викликає неприємних симптомів, лікарем можуть бути запропоновані спостереження та профілактика.

Лікування застосовується у разі:

наявності симптомів - болю і дискомфорту в стопах, зміни ходи тощо
порушення амортизаційних функцій стопи - швидка втома ніг, біль в суглобах і хребті
деформації стопи і пальців
прогресування проявів з часом.

Як лікують плоскостопість?

Тактика лікування зазвичай підбирається індивідуально залежно від віку пацієнта, виду і ступеню плоскостопості, вираженості симптомів. З метою зменшення вираженості симптомів і покращення функцій стопи можуть застосовуватись:

Лікувальна фізкультура. Вправи для зміцнення м’язів стопи та гомілки, покращення рухливості суглобів для підтримки склепінь. Також рекомендовані вправи на баланс, координацію, які можуть порушуватись при плоскостопості.
Ортопедичні устілки. Підбираються індивідуально, допомагають правильному розподілу навантаження, поверненню комфорту при ходьбі.
Правильне взуття. Має відповідати розміру стопи, забезпечувати її стабільність та підтримку при ходьбі. У разі потреби може бути рекомендоване носіння спеціального ортопедичного взуття.
Фізіотерапевтичні процедури. Проводяться для зменшення болю і покращення функцій стопи.
Медикаментозне лікування. Призначається у вигляді коротких курсів для зменшення симптомів у разі вираженого болю або запалення.
Хірургічне лікування. Застосовується у випадках необхідності оперативної корекції наслідків плоскостопості, таких як вальгусна деформація суглобу великого пальця стопи, інших деформацій стопи. Вид і ступінь втручання визначається індивідуально.

Профілактика плоскостопості

Запобігти розвитку плоскостопості не завжди можливо, але дотримання простих рекомендацій може суттєво знизити ризик її появи і прогресування:

контролювати масу тіла
виконувати вправи для зміцнення м'язів стопи та гомілки
уникати тривалого статичного і фізичного навантаження
носити зручне взуття, яке відповідає розміру та формі стопи
лікувати травми та захворювання опорно-рухового апарату
проходити профілактичні огляди ортопеда, особливо за наявності факторів ризику.

Поширені запитання

Чому не варто самостійно встановлювати діагноз “плоскостопість” дитині?

Для встановлення діагнозу лікар враховує не лише форму стопи, а й вік дитини, особливості ходи, рухливість суглобів, положення п'яти та результати спеціального ортопедичного обстеження. Тому, у разі ознак плоскостопості у дитини, варто звернутись до спеціаліста.

Чи допомагає ходіння босоніж?

Ходіння босоніж по нерівних природних поверхнях (піску, траві, дрібній гальці) сприяє активній роботі м'язів стопи та може бути корисним як елемент профілактики і комплексної реабілітації.

Чи можна займатися спортом при плоскостопості?

Так, навіть потрібно. Правильно підібрані вправи допомагають підтримувати м'язи стопи та гомілки. Вид спорту та рівень навантаження варто обговорити з ортопедом.

Своєчасна діагностика допомагає оцінити стан стопи та підібрати індивідуальний план корекції плоскостопості у разі необхідності. Правильно організовані фізичні навантаження, лікувальна фізкультура, контроль маси тіла та інше дозволяють зменшити симптоми, покращити функцію стопи та зберегти комфорт під час повсякденної активності.

Медичний редактор: Каганець С.В., лікар ортопед-травматолог другої категорії.