Як стрес впливає на організм

Механізм розвитку стресу

Стрес розвивається в декілька послідовних стадій, які запускають фізіологічні та психологічні реакції організму на подразники:

• Стадія тривоги - у відповідь на потенційну загрозу гіпоталамус мозку посилає сигнали до наднирників, які виділяють “стресові” гормони - адреналін і норадреналін. Це призводить до підвищення серцебиття, поглиблення дихання, збільшення рівня глюкози крові та інших реакцій, які готують організм до швидкої відповіді.
• Стадія адаптації - у разі подовженої дії стресора, організм починає адаптуватися. В цей час активізуються наднирники, виробляючи кортизол, який допомагає підтримувати енергію і активність тіла, пристосовуючи його стан до тривалого стресу.

Це - позитивні наслідки стресу, які надають організму можливість мобілізуватися у відповідь на подразнюючий фактор, відреагувати на загрозу. Якщо ж стрес триває занадто довго - високий рівень кортизолу починає негативно впливати на організм, послаблюючи імунну систему і викликаючи наступну стадію:

• Стадія виснаження - на фоні відсутності відпочинку і відновлення ресурси організму вичерпуються, що призводить до небажаних фізіологічних та психологічних наслідків.

Як тривалий стрес впливає на здоров’я людини?

Хронічний стрес може викликати погіршення здоров’я людини з боку:

• серцево-судинної системи - розвиток гіпертонії, захворювань серця і підвищеного ризику інсульту та інфаркту
• імунної системи - посилення сприйнятливості до інфекцій, загострення хронічних захворювань 
• травної системи - збої в травленні та засвоєнні поживних речовин
• кістково-м’язової системи - поява напруги і болів в м’язах, що призводить до болю в спині, мігрені
• психіки - присутність постійного стану тривоги, пригніченого настрою. 

Ознаки стресу

Наслідки постійного стресу можуть позначитися на емоційному і фізичному здоров’ї людини. Щоб вчасно вжити заходів для зменшення цього небажаного впливу, слід вміти розпізнавати його ознаки. Стають помітними зміни:

• в емоційному стані - присутні постійна тривога і напруження, почуття пригніченості, зниження мотивації, апатія, проблеми з концентрацією, також можлива надмірна дратівливість і агресія
• в когнітивній сфері - присутність негативного мислення, проблеми з пам'яттю, зниження продуктивності, нездатність приймати рішення
• в поведінковій моделі - зміна харчових уподобань, відмова від соціальних контактів, невиправдана метушливість, зловживання алкоголем, нікотином тощо
• в фізичному самопочутті - підвищена втома і слабкість, головний біль, болі в м’язах і спині через перенапруження, проблеми зі сном, зміни в апетиті, збої в травленні, підвищення артеріального тиску і прискорення серцевого ритму тощо.

Всі ці ознаки можуть свідчити про наявність негативного впливу стресу на організм людини.

Основні причини стресу

Розуміння причин, що викликали напругу і призвели до небажаних наслідків у самопочутті, надає можливість ефективного контролю стресу, зменшення його негативного впливу для організму. 
Найчастіше він викликається емоційними, фізичними, психічними факторами:

• Життєвими змінами - переїзд, зміна основного роду занять, складу сім’ї тощо. Навіть позитивні, але суттєві зрушення в звичному ритмі життя потребують періоду адаптації і можуть стати причиною стресу.
• Особистими відносинами, сімейними труднощами - конфлікти, складні відносини з рідними, друзями можуть стати джерелом стресу. Сюди також можна віднести тривогу за рідних, за дітей, втрату близької людини.
• Зовнішніми факторами - будь-які загрози життю і здоров’ю, пов’язані із зовнішнім впливом можуть підвищити рівень стресу, особливо, якщо людина стикається з цими подразниками протягом тривалого часу.
• Робочими навантаженнями і кар’єрними труднощами - перевтома, жорсткі професійні вимоги, високий рівень відповідальності, конфлікти з колегами можуть мати негативні наслідки постійного стресу для людини.
• Фінансовими ускладненнями - борги, нестача коштів на повсякденні витрати створюють постійну напругу і призводять до стресу.
• Серйозним тривалим захворюванням - може мати наслідки у вигляді розвитку стресу.

Діагностика стресового стану

Зважаючи на негативний вплив затяжного стресу на організм людини, не слід ігнорувати його ознаки. Необхідно вчасно звернути увагу на зміни в самопочутті, з’ясувати причини погіршення здоров’я.
Діагностика стресу як першопричини негараздів у загальному стані організму відбувається різними методами:

• самооцінка - можна скористатися тестами, які допомагають визначити рівень стресу
• консультація з фахівцем - спеціаліст (психолог або психотерапевт) проведе детальне опитування пацієнта, яке включає вивчення симптомів, історії життєвих стресових ситуацій, що допоможе лікарю розробити ефективну стратегію лікування
• лабораторні дослідження - для визначення рівню стресу лікар може призначити лабораторні аналізи, наприклад, загальний аналіз крові, ліпідний профіль, рівень кортизолу тощо
• додаткові обстеження - спеціалістом можуть бути рекомендовані обстеження органів і систем для виключення інших захворювань, які можуть мати схожі до наслідків стресу симптоми
• психологічні тести - лікар може застосувати спеціальні тести, які допомагають визначити рівні стресу і тривожності, депресивні ознаки та інші фактори, що мають вплив на емоційний стан пацієнта

Діагностика є важливою складовою лікувального процесу зниження негативної дії стресу на організм людини. Це може попередити його розвиток, появу супутніх захворювань. 

Методи боротьби зі стресом. Профілактика стресу.

Якщо стрес набув хронічного перебігу або став настільки сильним, що впливає на якість життя, необхідно звернутися до спеціаліста - психолога або психотерапевта, який може надати необхідну допомогу і покращити стан пацієнта.

В новій приватній багатопрофільній клініці UniClinic здійснює прийом пацієнтів, проводить діагностику і призначає ефективну терапію Вербицька Юлія Володимирівна - лікарка-психіатр першої категорії, лікарка-психотерапевт. Докторка Вербицька спеціалізується на найбільш затребуваних запитах - психотерапевтичній допомозі під час кризових періодів життя, роботі з самооцінкою, важкими деструктивними емоціями, наслідками тривалого стресу тощо. В своїй практиці Юлія Володимирівна керується виключно міжнародними стандартами і протоколами, використовує сучасні інструменти когнітивно-поведінкової та психоаналітичної терапії.  

Методи подолання стресу і профілактики цього стану збігаються. Це різноманітні підходи і практики, що призводять до покращення емоційного і фізичного стану пацієнта:

• фізична активність - сприяє виробленню “гормонів щастя” - ендорфінів, що зменшують рівень стресу
• підтримка здорового способу життя - збалансоване харчування, дотримання правильного режиму дня, відмова від шкідливих звичок зменшують прояви стресу
• практики релаксації, дихальні вправи - сприяють зниженню відчуття непевності і тривоги
• планування і управління часом - усувають відчуття перевантаженості, постійного поспіху
• комунікація і соціальна підтримка - спілкування з близькими людьми, однодумцями, участь у спільнотах за інтересами допомагають знайти емоційну підтримку і знизити рівень стресу
• хобі і творчість - заняття улюбленими справами і творчістю допоможуть віднайти внутрішню гармонію.

Важливо звертати увагу на своє самопочуття, вчасно реагувати на ознаки стресу, знайти способи для його зниження і не зволікати зі зверненням до спеціаліста за фаховою допомогою.