Затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР) у дітей: коли це норма, а коли потрібен спеціаліст?

Розвиток мовлення у дітей за віком

Мовлення у дитини формується поступово. Зазвичай діти освоюють окремі навички в різному темпі, тому адекватна оцінка мовленнєвого розвитку відбувається із застосуванням комплексного підходу. Для цього вивчаються: активний словниковий запас малюка, розуміння зверненого мовлення, здатність взаємодії з дорослими й однолітками, використання інших способів комунікації.
Кожному віку відповідають загальноприйняті критерії:

До 1 року

Саме в перший рік життя закладаються основи майбутнього мовлення дитини. Малюк починає реагувати на звуки й голоси, пробує їх наслідувати, привертати увагу до себе у різний спосіб. 

• В цей період є характерними:
• гуління та лепет
• реакція на голос і звуки
• контакт із дорослими - емоційний, тактильний
• використання жестів та міміки
• спроби привернути увагу.

В перший рік життя важливо оцінювати не тільки вимову звуків, а й бажання та здатність дитини вступати в комунікацію з оточуючими.

Від 1 до 2 років

В цьому віці темп розвитку мовлення пришвидшується: з'являються перші слова, поступово збільшується активний словниковий запас дитини, покращується розуміння зверненого мовлення. В цей період дитина:

• розуміє прості звертання та інструкції
• використовує жести разом із говорінням
• поповнює словниковий запас.

Ближче до 2 років малюк починає поєднувати слова у прості фрази, що свідчить про активний розвиток комунікативних навичок.

Від 2 до 3 років

Після 2 років мовленнєвий розвиток стає помітно активнішим. Дитина вчиться використовувати мовленнєву комунікацію для опису своїх бажань, дій і подій. Для цього віку характерні:

• розширення словникового запасу
• розвиток фразового мовлення
• використання простих речень
• підвищення зрозумілості мовлення дитини.

В цей період важливо оцінювати динаміку: чи з'являються нові слова та конструкції, чи стає говоріння різноманітнішим і чи використовує дитина його для повноцінної взаємодії з оточенням.

Після 3 років

Дитина поступово переходить від простих фраз до більш розгорнутого мовлення. Мовленнєвий розвиток супроводжується:

• ускладненням речень
• використанням нових слів
• розвитком логічно побудованого мовлення
• здатністю відповідати на запитання та ставити їх
• можливістю розповідати про події та власні враження.

Після 3 років важливим показником стає здатність дитини зрозуміло висловлювати свої думки та підтримувати мовленнєву комунікацію.

Всі наведені критерії є тільки орієнтирами для оцінки загальної динаміки розвитку мовлення. Кожна дитина має свої індивідуальні особливості: деякі навички можуть демонструвати відносно ранній розвиток, в той час як інші можуть розвинутися з часом. Водночас відсутність очікуваного прогресу або втрата вже набутих умінь є приводом до звернення до спеціаліста - терапевта мови та мовлення.

Причини затримки мовленнєвого розвитку у дітей

Затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР) може мати різні причини, не завжди пов'язані безпосередньо з мовленнєвим апаратом. Серед можливих чинників:

• Порушення слуху дитини. Навіть часткове зниження слуху може ускладнювати сприйняття та розрізнення звуків говоріння, що впливає на формування слів і фраз.
• Особливості артикуляції. Будова язика, губ, піднебіння та інших органів, залучених до мовлення, можуть впливати на здатність правильно вимовляти звуки та формувати слова.
• Особливості загального розвитку. У деяких випадках затримка мовлення є частиною специфіки розвитку, тому під час оцінки важливо враховувати поведінку, рухові, когнітивні та соціальні навички дитини.
• Недостатність мовленнєвої комунікації. Кількість та якість спілкування з дорослими й однолітками, спільні ігри, читання, інші форми взаємодії є обов’язковою умовою для активного використання мовлення.
• Середовище є двомовним або багатомовним. Створює підвищене навантаження на нервову систему дитини через необхідність виконати подвійну роботу в порівнянні з однолітками-монолінгвами. Через це процес формування говоріння може мати свої специфічні особливості та виглядати як “запізнення”.

Таким чином, однакові прояви можуть бути викликані відмінними причинами. Визначити, чому саме мовлення розвивається повільніше, допомагає оцінка мовленнєвих, слухових, комунікативних та загальних навичок дитини.

Які ознаки можуть свідчити про затримку розвитку мовлення?

Оцінюючи мовленнєвий розвиток, звертають увагу на те, як дитина спілкується, чи прагне контактувати з іншими та чи відповідають її мовленнєві й комунікативні навички віку.

Що може бути варіантом індивідуального розвитку?

У деяких дітей активне говоріння формується дещо пізніше, при цьому інші способи комунікації розвинені відповідно до віку. Про індивідуальний розвиток йдеться, якщо дитина:

• використовує окремі слова, звуки або власні позначення для спілкування
• розуміє те, що їй говорять
• показує на потрібний предмет, використовує жести та міміку
• прагне привернути увагу дорослого та поділитися своїми емоціями
• повторює почуті звуки, слова або прості фрази.

Якщо дитина активно прагне взаємодії та поступово опановує нові форми спілкування, те, що вона мало говорить, ще не означає затримку розвитку мовлення. Скоріше за все це свідчить про особливості набуття комунікативних навичок малюка, а не про можливу патологію. 

Коли звертатися до спеціаліста? “Червоні прапорці” для батьків

Батькам слід звертати увагу не лише на словниковий запас дитини, а й на труднощі з комунікацією загалом. Зокрема, варто проконсультуватися з фахівцем, якщо малюк:

• не використовує мовлення або інші засоби для спілкування
• не намагається повторювати звуки чи слова за дорослими
• не розуміє простих прохань чи запитань
• не реагує на звернене мовлення
• не використовує жести, погляд чи міміку для взаємодії.

Може також спостерігатися втрата або послаблення мовленнєвих навичок, якими дитина раніше уже володіла. Це, а також поєднання кількох і вищенаведених ознак мають викликати особливу увагу батьків. Консультація спеціаліста допоможе з’ясувати, чи присутня затримка розвитку мовлення і за необхідності призначити індивідуальний план його корекції.

До якого фахівця звернутися, якщо дитина не говорить?

Найкращим рішенням у разі можливої затримки мовленнєвого розвитку у дитини стане звернення за консультацією до терапевта мови та мовлення. 

В інноваційному медичному закладі UniClinic здійснює прийом дорослих і дітей досвідчена терапевт мови та мовлення Ткаченко Роза Володимирівна. Основний напрямок роботи фахівчині - корекція розладів мовлення. Роза Володимирівна допомагає дітям та дорослим виправляти порушення мовлення, розвивати комунікативні навички. Проводить корекцію розладів письма та читання, звуковимови, допомагає зменшити заїкання. Постійно поглиблює свої професійні знання та навички, приймає участь в сертифікованих конференціях клінічних логопедів та терапевтів мови і мовлення.

В своїй роботі фахівець керується міжнародними уніфікованими протоколами медичної допомоги та відповідними Настановами, затвердженими наказом МОЗ України, такими як Настанова 00582. “Розвиток мови та промовляння”, інші.

Якщо розвиток комунікативних навичок і мовлення демонструє затримку, не варто чекати, що дитина сама “розговориться”, краще проконсультуватися зі спеціалістом. Раннє звернення допомагає вчасно оцінити мовленнєвий розвиток, визначити можливі причини труднощів і за потреби розпочати корекційну роботу. 

Як проходить оцінка мовленнєвого розвитку дитини?

Оцінка мовленнєвого розвитку - це не лише підрахунок кількості слів, які використовує дитина. Залежно від віку й особливостей малюка консультація терапевта мови та мовлення може включати: 

• збір інформації про перебіг вагітності, пологів і ранній розвиток
• оцінку мовленнєвих і комунікативних навичок
• перевірку розуміння зверненого мовлення
• оцінку активного словникового запасу та фразового мовлення
• оцінку вимови та артикуляції відповідно до віку
• формування індивідуальної тактики допомоги.

На розвиток комунікативних навичок можуть впливати особливості здоров'я, тому в окремих випадках потрібна комплексна оцінка розвитку дитини. За потреби спеціаліст може рекомендувати додаткові обстеження та консультації інших фахівців: педіатра, оториноларинголога, невролога.

Як батьки можуть підтримувати розвиток мовлення у дитини самостійно?

Розвиток мовлення у дітей відбувається у повсякденному спілкуванні з оточенням. Батьки можуть створити сприятливі умови для цього процесу, використовуючи звичайні ігри, розмови та спільні справи. Корисними можуть бути прості рекомендації:

• розмовляти з дитиною постійно, у повсякденних ситуаціях
• називати предмети, дії та емоції, підтримувати спроби комунікації
• читати книжки відповідно до віку, грати в сюжетні та мовленнєві ігри
• ставити прості запитання, давати дитині час на відповідь 
• не вимагати постійного повторення слів
• не порівнювати дитину з іншими дітьми в її розвитку.

Живе спілкування та доброзичлива взаємодія допомагають дитині поступово розширювати мовленнєві й комунікативні навички. 

Водночас домашні заняття не замінюють професійної оцінки, якщо присутні ознаки затримки мовлення або труднощі з комунікацією.

Поширені питання 

ЗМР і ЗПМР - чим вони відрізняються? 

Затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР) стосується лише труднощів із засвоєнням та використанням мови - коли дитина все розуміє, але не говорить відповідно до віку. Затримка психомовленнєвого розвитку (ЗПМР) є ширшим поняттям: крім мовлення, вона охоплює затримку емоційного, інтелектуального та соціального розвитку.

Чи можуть гаджети та мультфільми стати причиною затримки мовлення?

Так, тривалий перегляд мультфільмів та гра з гаджетами у ранньому віці (до 3 років) суттєво гальмують розвиток мовлення. Екран дає дитині пасивне зорове та слухове сприйняття, яке не вимагає діалогу, відповіді чи емоційного контакту. Для процесу говоріння дитині необхідне живе спілкування з дорослими та активні дрібна й загальна моторика. 

До якого віку можна чекати, що дитина “заговорить сама”?

Сучасна доказова медицина рекомендує не чекати умовних 3 років. Якщо у дитини в 2 роки немає фразового мовлення (хоча б з двох слів, як-от “мама, дай”),або бідний активний словник, варто звернутися до фахівця. Рання корекція дає значно швидший та кращий результат. 

Чи правда, що хлопчики починають говорити пізніше за дівчаток?

За статистикою, формування мовленнєвих центрів кори головного мозку у хлопчиків може відбуватися на 2-4 місяці пізніше, ніж у дівчаток. Проте ця різниця незначна. Якщо хлопчик у віці 2-2,5 років взагалі не говорить або не розуміє звернену мову - дитині потрібна професійна діагностика. 

Кожна дитина розвивається у власному унікальному темпі. Головне - бути уважними до потреб малюка, підтримувати його у прагненні спілкуватися та вчасно звертатися за фаховою порадою. 

Медичний редактор: Ткаченко Р.Е., терапевт мови і мовлення