Гостре харчове отруєння: симптоми, перша допомога та лікування
Що таке гостре харчове отруєння?
Це стан, що виникає через вживання продуктів або напоїв, забруднених шкідливими речовинами або патогенними мікроорганізмами та їх токсинами. Ознаки отруєння можуть з’явитися як за кілька годин після прийому неякісної їжі, так і трохи згодом.
Різниця між харчовим отруєнням і кишковою інфекцією
Гостре харчове отруєння від кишкової інфекції зазвичай відрізняє термін появи симптомів . Остання виникає внаслідок потрапляння вірусів, бактерій або паразитів в кишківник, де вони розмножуються, викликаючи інтоксикацію. Цим пояснюється довший інкубаційний період перед появою перших проявів. Клінічні ж ознаки при харчовому отруєнні з’являються досить швидко через дію токсинів, що вже містяться в їжі.
Причини харчового отруєння
Найчастіше гостре харчове отруєння настає внаслідок вживання неякісних продуктів, в яких накопичилися бактерії та бактеріальні токсини. Збудниками харчових токсикоінфекцій зазвичай виступають бактерії Salmonella, Campylobacter, Escherichia coli, Staphylococcus aureus та деякі інші.
В більшості випадків причинами виникнення харчового отруєння є:
- вживання продуктів тваринного походження, що пройшли недостатню термічну обробку
- порушення температурного режиму під час зберігання і транспортування готових страв
- використання забрудненої питної води
- недотримання правил гігієни під час приготування або споживання їжі.
Які продукти найчастіше викликають гостре харчове отруєння
Для запобігання харчового отруєння у дорослих та дітей необхідно звертати увагу на якість:
- продуктів з високим вмістом білків:
- м’яса, яєць
- молока і молочних продуктів
- риби та морепродуктів
- десертів з кремом
- грибів: особливо дикорослих
- консервів: м’ясних, рибних, грибних - домашніх, протермінованих
- соусів: в готових салатах та інших стравах.
Симптоми харчового отруєння
Гостре харчове отруєння зазвичай розвивається раптово, перші ознаки можуть з’явитися уже через півгодини після вживання неякісних продуктів. Але найчастіше початкові симптоми стають помітними через 6-72 години. Така тривалість ускладнює визначення причини харчового отруєння і часто потребує диференціальної діагностики, щоб виключити кишкову інфекцію: сальмонельоз, ротавірус тощо.
Залежно від причини отруєння можуть з’явитися:
- нудота, блювання
- біль у животі, діарея
- ознаки зневоднення
- підвищення температури тіла
- слабкість.
В більшості випадків такі симптоми спостерігаються протягом 1-3 днів і за умови правильного лікування минають без особливих наслідків для організму.
Наслідки харчового отруєння для організму
При тяжкій інтоксикації, особливо при харчовому отруєнні у дітей слід невідкладно звернутись за професійною медичною допомогою для попередження ускладнень. Серед можливих наслідків гострого харчового отруєння:
- дегідратація - через блювання та діарею відбувається втрата рідини та електролітів
- порушення водно-електролітного балансу - має негативний вплив на роботу серця, нирок і нервової системи
- виснаження організму - слабкість і швидка втомлюваність
- загострення хронічних захворювань ШКТ або інших органів
- ураження нирок - через тяжке зневоднення.
Також можуть виникнути ускладнення, пов'язані з окремими збудниками або токсинами.
Перша допомога при харчовому отруєнні
Перша допомога направлена на запобігання зневодненню та зменшення навантаження на травну систему:
- Регідратація - поповнення втраченої рідини невеликими порціями. Для цього варто використовувати спеціальні регідратаційні розчини, які забезпечують відновлення водно-електролітного балансу після харчового отруєння.
- Дієта - повернення до харчування після отруєння. Слід надавати перевагу щадним продуктам, що легко засвоюються.
- Прийом сорбентів - для зв'язування токсичних речовин у кишківнику.
- Відпочинок - забезпечення спокою організму для його швидкого відновлення.
Такі заходи “домашнього лікування” можливі при помірних проявах інтоксикації. Якщо ж симптоми мають місце більше 48 годин або посилюються - слід звернутися за професійною медичною допомогою.
Коли потрібно терміново звернутися до лікаря
Негайна медична допомога необхідна у разі:
- значної втрати рідини через повторювані блювання та діарею
- вираженого зневоднення - сильної спраги, сухості слизових оболонок, зменшення сечовипускання, запаморочення, сплутаності свідомості
- високої температури тіла (вища за 38,5°С),яку неможливо збити
- кров’янистих включень у випорожненнях або блювотних масах
- сильного або наростаючого болю у животі.
За медичною допомогою слід звертатися, якщо харчове отруєння виникло у особи з групи ризику. Це діти раннього віку, вагітні жінки, літні люди, пацієнт зі зниженим імунітетом.
Термінове звернення до лікаря обов’язкове у випадку підозри на отруєння грибами, домашніми консервами або морепродуктами.
Харчове отруєння зазвичай лікує гастроентеролог.
В інноваційному медичному центрі UniClinic пацієнтам із розладами травлення надає кваліфіковану допомогу лікарка-гастроентеролог Нагорна Катерина Вікторівна. Лікарка Нагорна практикує комплексний і водночас персоніфікований підхід до діагностики та лікування кожного пацієнта. Велику увагу Катерина Вікторівна приділяє медичному супроводу хворого після отриманого курсу лікування. Використовує сучасні підходи до обстеження та лікування пацієнтів гастроентерологічного профілю.
Діагностика харчового отруєння
Діагностика патології базується на зборі анамнезу, оцінці клінічних проявів та огляді пацієнта. Лікар уточнює час появи симптомів, які продукти вживалися напередодні та наявність подібних скарг серед осіб, які харчувалися так само.
Здійснюється клінічний огляд, в процесі якого відбувається оцінка ступеня зневоднення та загального стану пацієнта.
У більшості випадків легке харчове отруєння діагностують за характерними симптомами, а додаткові лабораторні дослідження проводять за потреби:
- лабораторні дослідження крові
- лабораторні дослідження калу для виявлення збудника
- бактеріологічне дослідження блювотних мас або залишків їжі.
Диференційна діагностика харчового отруєння
Симптоми харчового отруєння можуть бути схожими на прояви інших захворювань травної системи та інфекцій. Лікар може провести диференційну діагностику для встановлення причини погіршення самопочуття та обрання оптимальної тактики лікування.
Найчастіше харчове отруєння диференціюють із:
- гострими кишковими інфекціями вірусного або бактеріального походження
- гострими запальними захворюваннями травної системи.
Особливу увагу викликає виключення можливості отруєння грибами, хімічними речовинами або лікарськими препаратами, а також захворювання на ботулізм.
Лікування харчового отруєння
При виборі тактики лікування харчового отруєння фахівці керуються уніфікованими клінічними протоколами медичної допомоги, а також профільними Настановами МОЗ України (Наприклад: Настанова 00169. “Харчові отруєння”).
Призначення залежать від тяжкості проявів, віку пацієнта, ступеня зневоднення та причини, що викликала отруєння. Терапія може включати:
- регідратацію - відновлення водно-електролітного балансу за допомогою спеціальних регідратаційних розчинів для оральної регідратації або внутрішньовенного введення рідини
- дієтотерапію - з поступовим поверненням до звичного харчування після покращення стану пацієнта
- ентеросорбенти - за рекомендацією лікаря та відповідно до клінічної ситуації.
Також для зменшення проявів може бути призначене симптоматичне лікування, спрямоване на зменшення нудоти, блювання, діареї.
Антибактеріальна терапія проводиться тільки за наявності відповідних показань - при більшості харчових отруєнь антибіотики не застосовуються.
При тяжкому перебігу захворювання, вираженому зневодненні, розвитку ускладнень або підозрі на небезпечні інфекції пацієнту може бути рекомендована госпіталізація для проведення інтенсивної терапії та постійного медичного спостереження.
Профілактика харчових отруєнь
Суттєво знизити ризик отруєння допоможе виконання простих заходів харчової безпеки:
- дотримання правил особистої гігієни під час приготування та вживання їжі
- миття овочів, фруктів, зелені
- термічна обробка продуктів
- зберігання продуктів відповідно до рекомендованих для кожного виду умов та термінів придатності
- уникнення перехресного забруднення між необробленими і готовими продуктами (чисті ножі, окремі дошки)
- вживання безпечної питної води.
Поширені запитання
Що не можна робити при харчовому отруєнні
Щоб не погіршити перебіг захворювання, не рекомендується:
- займатися самолікуванням без консультації з лікарем
- вживати алкоголь, важку, жирну або гостру їжу до повного відновлення
- ігнорувати симптоми зневоднення або тривалого погіршення самопочуття.
Що можна їсти при харчовому отруєнні?
Після припинення блювання рекомендується легкозасвоювана їжа: каші на воді, відварені овочі, банани, сухарі, нежирний бульйон або відварене м'ясо. До звичного раціону слід повертатися поступово.
У більшості випадків гостре харчове отруєння завершується повним одужанням. Важливо не ігнорувати перші симптоми, своєчасно відновлювати втрату рідини та звертатися за медичною допомогою при погіршенні самопочуття. Дотримання правил харчової безпеки допомагає значно знизити ризик харчового отруєння й зберегти здоров'я всієї родини.
Медичний редактор: Нагорна К.В., лікарка-гастроентеролог