Грибкові інфекції шкіри: основні види та підходи до терапії
Що таке грибкові інфекції шкіри
Грибкові захворювання шкіри (дерматомікози) - група інфекційних уражень шкіри, нігтів, волосся і слизових оболонок, спровокованих патогенними або умовно-патогенними грибами. Дерматомікози зазвичай розвиваються в поверхневому роговому шарі епідермісу але можуть проникати і в більш глибокі рівні шкірних покривів.
Патогенез і механізм розвитку
Розвиток грибкового ураження шкіри відбувається у кілька етапів:
- контакт зі збудником - при прямому контакті (від людини до людини, від тварини до людини) або заражені предмети (взуття, рушники, інше)
- адгезія до шкірних покривів - фіксація грибів на клітинах рогового епідермісу
- інвазія і колонізація - проникнення грибів в поверхневі шари за допомогою власних ферментів, здатних розщеплювати кератин шкіри
- розмноження - за сприятливих умов (волога, тепло, мікроушкодження шкіри) відбувається активний ріст грибкової колонії
- відповідь імунної системи організму - у вигляді локальної запальної реакції, супроводжується почервонінням, свербежем, лущенням шкірних поверхонь.
Серед факторів ризику розвитку дерматомікозів основний - порушення бар’єрної функції шкіри через можливі мікротравми, цукровий діабет, імунодефіцити, підвищену пітливість, тривалий прийом деяких лікарських засобів.
Основні збудники і види грибкових захворювань шкіри
Дерматофіти
Найчастіше збудниками грибкових уражень шкіри виступають дерматофіти. Це група грибів різних видів і родів (Trichophyton, Microsporum, Epidermophyton тощо),об’єднаних здатністю вражати кератиновмісні тканини - шкіру, волосся та нігті. Дерматофіти викликають дерматофітії - трихофітію, мікроспорію, епідермофітію, мікоз стоп, оніхомікоз (грибок нігтів),стригучий лишай, інші захворювання.
Дріжджоподібні гриби
Група умовно-патогенних дріжджоподібних грибів роду Candida. Активуючись, можуть уражати слизові оболонки, шкіру, нігті, іноді внутрішні органи, викликають кандидози шкіри, шкірних складок, вагінальний кандидоз.
Ліпофільні гриби
Це група грибів, що ростуть в середовищах, багатих на жири (ліпіди),часто колонізують ділянки з активною роботою сальних залоз. Найважливішим представником групи є Malassezia - рід умовно-патогенних дріжджоподібних грибів, які активуючись, викликають себорейний дерматит, лупу, висівкоподібний (різнокольоровий) лишай.
Зважаючи на різноманітність збудників, що викликають захворювання зі схожими симптомами і локалізацією, ця інфекція потребує обов’язкового звернення до лікаря-дерматолога для визначення виду грибка шкіри і призначення ефективного лікування.
В інноваційному медичному закладі UniClinic здійснюють прийом пацієнтів дерматологічного профілю:
Коваленко Аліна Юріївна - лікарка-дерматовенеролог, трихолог, членкиня Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів. Проводить консультативний прийом пацієнтів, здійснює дерматоскопію і трихоскопію для призначення дієвої терапії при захворюваннях шкіри та волосся. Аліна Юріївна займається науковою діяльністю, є аспіранткою кафедри дерматології та естетичної медицини при ЗДМФУ.
Яценко Артем Романович - лікар-дерматовенеролог, основний напрямок роботи якого - лікування захворювань шкіри. Артем Романович володіє сучасними методами діагностики, під час прийому проводить дерматоскопію, призначає ефективну терапію. Лікар постійно поглиблює свої професійні знання, приймає участь в фахових науково-практичних заходах.
Клінічні прояви грибка шкіри
Ознаки грибкової інфекції залежать від типу збудника, локалізації і стану імунної системи. Зазвичай грибок шкіри виявляє себе характерними симптомами, загальними для всіх видів патології, але є і відмінності.
Основні симптоми ураження шкіри
Найчастішим проявом грибкової інфекції шкіри є свербіж і дискомфорт ураженої ділянки. Крім того спостерігаються:
- почервоніння, сухість шкірних покривів, лущення, тріщини
- зміна кольору шкіри і нігтів
- потовщення шкіри або нігтьових пластин
- ламкість волосся або нігтів
- поява мацерації (мокнуття) з неприємним запахом.
Характерні ознаки за типами локалізації
Грибкові захворювання шкіри в залежності від локалізації ураження супроводжуються симптомами:
- тулуб і кінцівки - округлі або кільцеподібні плями з чіткими межами з центральним просвітленням і активним лущенням по краях
- стопи - свербіж, печіння шкіри, тріщини та лущення між пальцями, іноді з мацерацією і неприємним запахом
- нігті - потовщення і зміна кольору нігтьової пластини, деформація, крихкість
- волосся і волосиста частина голови - вогнища обламаного волосся, лущення, кірочки, запальні інфільтрати шкіри голови
- складки шкіри - почервоніння з чітким краєм, мокнуття, ерозії, іноді дрібні додаткові висипання навколо основного вогнища
- зона паху - великі почервонілі плями з чіткими межами, що поширюються на внутрішню поверхню стегон.
Як діагностують мікоз шкіри
Комплексна діагностика захворювання поєднує клінічну оцінку ураження і результати лабораторних аналізів на грибок шкіри.
Клінічний огляд
Під час огляду інфікованих ділянок лікар оцінює наявність типових ознак грибкової патології.
За допомогою дерматоскопії вивчається структура шкіри і робиться попередній висновок про вид збудника інфекції.
Певні патології визначаються за допомогою люмінесцентної діагностики: при освітленні інфікованої ділянки спеціальною лампою (лампою Вуда) грибкові колонії починають світитися характерним кольором.
Лабораторна діагностика
Для лабораторного дослідження найчастіше використовується зішкріб з ураженої ділянки шкіри, волосся або нігтів. Цей біоматеріал вивчається за допомогою:
- мікроскопічного дослідження - виявлення грибків або їх елементів під мікроскопом, яке проводиться після спеціальної обробки матеріалу
- культурного посіву - визначення виду і чутливості грибка до антимікотиків шляхом поміщення біоматеріалу в поживне середовище
- ПЛР-діагностика - високочутливий метод підтвердження грибкової інфекції.
Такий комплексний підхід до діагностики дозволяє точно визначити вид грибка, що викликав ураження шкіри, волосся або нігтів, для призначення найбільш ефективного лікування.
Сучасні методи лікування грибкових інфекцій шкіри
Тактика дієвої терапії грибкової інфекції підбирається індивідуально з урахуванням виду збудника, локалізації і поширеності процесу та супутніх патологій.
Зазвичай застосовується комплексний підхід, який включає протигрибкову терапію, симптоматичне лікування, усунення факторів ризику і профілактику рецидивів. В залежності від показань можуть використовуватись як місцева, так і системна терапія.
Місцева протигрибкова терапія
Застосовується при поверхневих ураженнях гладкої шкіри.
Призначаються протимікотичні місцеві препарати - креми, мазі, гелі, спреї, розчини, які наносяться безпосередньо на уражену ділянку та навколишню зону.
Системне лікування грибкових інфекцій
Використовується у випадку:
- ураження значної поширеності або глибини
- грибка волосся чи нігтів
- неефективності місцевої терапії
- наявності супутніх факторів ризику.
В такому випадку призначаються пероральні антимікотики. Лікування проводиться під контролем лікаря з урахуванням можливих побічних ефектів і взаємодій.
Комбінована терапія в складних випадках
В багатьох випадках може застосовуватись комбінована терапія, яка поєднує місцеве і системне лікування. Це доцільно у разі:
- хронічних і рецидивуючих форм захворювання
- одночасного ураження шкірних покривів і нігтьових пластин
- вираженого запального процесу і приєднання бактеріальної інфекції
- наявних супутніх патологій, які є факторами ризику.
Додатково може застосовуватись симптоматична терапія - кератолітичні засоби (для видалення рогового шару),протизапальні препарати.
Які ускладнення може спричинити грибкове ураження шкіри
За відсутності лікування грибкові інфекції можуть призводити до ускладнень:
- хронізації процесу - тривалого, рецидивуючого перебігу із періодами загострення
- поширення ураження - залучення нових зон інфікування
- поглиблення інфекційного процесу - у вигляді лімфангіту, лімфаденіту
- приєднання бактеріальної інфекції - розвитку вторинного запалення
- появи алергічних реакцій - у вигляді висипів на віддалених ділянках шкіри.
Грибкові ураження часто призводять до психоемоційного дискомфорту через косметичні дефекти, свербіж і хронічний перебіг.
Профілактика рецидивів та супутні заходи
Профілактичні заходи спрямовані на запобігання рецидивам захворювання і повторному інфікуванню. З цією метою рекомендується:
- дотримуватись правил особистої гігієни - миття і ретельне висушування шкіри, особливо в складках, використання індивідуальних рушників, взуття
- уникати тривалого перебування у вологому взутті, одязі - при виборі речей надавати перевагу натуральним дихаючим матеріалам
- обробляти особисті речі - регулярно прати білизну, дезінфікувати взуття
- дотримуватись заходів профілактики у громадських місцях - басейнах, душових, спортзалах
- контролювати можливі фактори ризику.
Більшість рецидивів виникає через недотримання повного курсу терапії, самопризначення препаратів і самолікування. Лише лікар може визначити тип грибкової інфекції шкіри та призначити ефективне лікування, контролюючи результати за допомогою додаткових обстежень.
Поширені питання
Чи передається грибок шкіри?
Так, деякі грибки шкіри передаються при прямому контакті з інфікованою людиною або твариною, а також через спільні предмети (рушники, взуття, поверхні).
Скільки часу потрібно, щоб одужати після лікування мікозу шкіри?
Зазвичай 2-4 тижні при поверхневих формах, але при ураженні нігтів або в складних випадках лікування може тривати кілька місяців.
Своєчасна діагностика та правильно підібране лікування дозволяють повністю позбутися дерматомікозу і відновити здоров’я шкіри, а дотримання профілактичних рекомендацій допомагає уникнути рецидивів захворювання.