Хронічний тонзиліт: як вилікувати та запобігти загостренням

Що таке хронічний тонзиліт

Тонзиліт - запалення піднебінних мигдалин - одне із найбільш поширених захворювань ЛОР-органів. 
Піднебінні мигдалини входять до складу лімфоїдного кільця глотки і виконують захисну функцію, перешкоджаючи проникненню можливої інфекції вглиб дихальних шляхів. Іноді інфекція вражає безпосередньо мигдалини, викликаючи запалення, що поширюється на навколишні тканини - починається гострий тонзиліт, який потребує активної ефективної терапії.

Якщо гостру стадію захворювання не вилікувати до кінця, тонзиліт може перейти у затяжну форму, стати хронічним. З цього часу патологія протікає майже непомітно для пацієнта, загострюючись з різною періодичністю.

Крім турбуючих неприємних симптомів, які ускладнюють життя пацієнта, запалені мигдалини є постійним джерелом інфекції. Внаслідок цього хронічний тонзиліт може викликати патологічні ускладнення з боку інших органів і систем, такі як:

• розвиток ревматизму
• захворювання серця
• хвороби нирок
• аднексит, простатит
• запалення внутрішніх структур вуха
• патології придаточних пазух носа.

Особливу небезпеку хронічний тонзиліт становить для вагітних - постійна присутність інфекції в організмі матері може мати негативні наслідки для здоров’я ще не народженої дитини. 

Хронічний тонзиліт потрібно лікувати, ігнорування його симптомів може несприятливо позначитися на загальному стані здоров’я людини.

Симптоми хронічного тонзиліту

Тривале запалення піднебінних мигдалин супроводжується характерними симптомами:

• набряк і почервоніння мигдалин
• постійне відчуття дискомфорту або незначного болю в горлі
• білий або жовтуватий наліт на мигдалинах
• вихід гнійних пробок з мигдалин під час розмови, кашлю
• неприємний запах з рота
• збільшені і болючі лімфовузли в області шиї.

Основні причини розвитку хронічного тонзиліту

В більшості випадків захворювання має бактеріальне походження і провокується стрептококом, викликаючи ангіну. Збудниками патології можуть стати також інші бактерії, віруси і грибки. Інфекція передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, після чого розвивається гострий тонзиліт.

Перехід в хронічну форму відбувається внаслідок:

• залишків інфекції, якщо гостра стадія захворювання не була остаточно вилікувана
• зниження імунітету, що сприяє активному розмноженню збудника запалення
• наявності стоматологічних патологій, які можуть викликати інфікування мигдалин 
• присутності хронічних захворювань носоглотки - гаймориту, риніту, аденоїдиту.

Гострий тонзиліт слід активно лікувати, не допускаючи трансформації перебігу захворювання в хронічну форму. Хронічний тонзиліт важче діагностувати, він гірше піддається звичайному лікуванню.

Діагностика хронічного тонзиліту

У разі підозри на хронічний тонзиліт слід звернутися за медичною допомогою до лікаря-оториноларинголога.

В сучасному медичному закладі UniClinic працює ціла команда висококваліфікованих лікарів ЛОР-профілю:

Костровський Олександр Миколайович- лікар-оториноларинголог вищої категорії, хірург-оториноларинголог, онкооториноларинголог, дитячий оториноларинголог, основний напрямок діяльності якого - хірургічна допомога при ЛОР-патологіях, в тому числі злоякісної природи. Лікар Костровський володіє знаннями і навичками щелепно-лицьового хірурга, пластичного хірурга, які він застосовує під час складних операцій. Олександр Миколайович є членом кількох профільних асоціацій державного і європейського рівнів, впроваджує останні досягнення сучасної медицини в сфері оториноларингології в свою хірургічну практику.

Бойко Олександра Юріївна- лікарка-оториноларинголог першої категорії, дитячий оториноларинголог.  Лікарка Бойко проводить консультативний дорослих і дітей, здійснює обстеження, призначає дієву терапію. Олександра Юріївна надає невідкладну кваліфіковану допомогу безпосередньо на прийомі шляхом здійснення малоінвазивних хірургічних процедур. Завдяки постійному поглибленню своїх професійних навичок і знань, докторка застосовує найбільш сучасні та ефективні методи діагностики та лікування.

Рожицина Олена Володимирівна - лікарка-оториноларинголог, лікує дорослих і дітей. Здійснює консультативний прийом ЛОР-хворих, надає невідкладну допомогу в амбулаторних умовах, застосовує малоінвазивні хірургічні втручання. Практикує індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Олена Володимирівна приймає участь в міжнародних профільних заходах, постійно підвищує свій фаховий рівень, впроваджує сучасні методи лікування гострих і хронічних станів пацієнтів в свою повсякденну практику. 

Діагностика хронічного тонзиліту починається із збору анамнеза і клінічного огляду пацієнта. Про захворювання свідчать характерні симптоми і скарги пацієнта, а також набряк і почервоніння мигдалин, наявність жовтуватого гнійного нальоту на них, розширені лакуни, заповнені казеозними пробками,  збільшення регіонарних лімфатичних вузлів та інші ознаки тонзиліту.

Лікарем призначаються лабораторні аналізи крові на підтвердження запального процесу, ступінь його активності, присутність специфічних антитіл до стрептококів.
Дуже важливим є бактеріологічний посів з мигдалин для з’ясування виду збудника тонзиліту. Оцінка чутливості інфекції до антибіотиків дозволяє скласти план найбільш ефективного лікування захворювання.

За необхідності, можуть бути призначені інструментальні методи обстеження:

• ендоскопічна ларингоскопія - для детального вивчення структури мигдалин, рубцевих змін, абсцесів
• УЗД лімфовузлів шиї для виключення лімфаденіту
• рентгенографія або КТ носоглотки при підозрі на супутні ураження придаткових пазух носа, інших ускладнень. 

Під час діагностичних заходів лікар виключає можливість інших захворювань, які можуть мати схожі з тонзилітом прояви - дифтерію, хронічний фарингіт, гіпертрофію, пухлини і туберкульоз мигдалин, інші патології. 

Методи лікування хронічного тонзиліту

Для лікування хронічного тонзиліту застосовують консервативну і хірургічну терапію.

Консервативні методи включають сануючі заходи - промивання, полоскання мигдалин, різноманітні фізіотерапевтичні процедури. 

За необхідності застосовують хірургічне втручання у вигляді тонзилектомії - повного видалення піднебінних мигдалин.

Профілактика хронічного тонзиліту

Якщо повністю вилікувати хронічний тонзиліт досить складно, то дотримуватись звичайних заходів профілактики захворювання, зменшити частоту появи загострень не складає великих труднощів. Зусилля пацієнта мають бути направлені на зміцнення загального імунітету організма, його здатності протистояти інфекції:

• загартовування, регулярна фізична активність
• відмова від шкідливих звичок
• підтримання здорового стану носоглотки та ротової порожнини.

Поширені питання

Чи потрібна операція при хронічному тонзиліті?

Рішення про необхідність операції приймається індивідуально, на підставі форми і ступеню захворювання, рівня загрози можливих чи уже існуючих ускладнень, загального стану здоров’я пацієнта.

Що буде, якщо не лікувати хронічний тонзиліт?

Ігнорування ознак хронічного тонзиліту може призвести до латентного розвитку інфекційного процесу і викликати патологічні ускладнення з боку інших органів. 

Чи можна повністю вилікувати хронічний тонзиліт?

Звернення за кваліфікованою медичною допомогою до лікаря-оториноларинголога, виконання всіх його рекомендацій, наполегливість з боку пацієнта дозволяють контролювати захворювання.

У разі ознак хронічного тонзиліту слід звернутися до лікаря для проведення фахової діагностики і призначення ефективної терапії. Самолікування може призвести до серйозних наслідків для серця, нирок, суглобів та інших органів.