Розлади харчової поведінки
Що таке розлад харчової поведінки
Розлади харчової поведінки (РХП) - це група психосоматичних розладів, що характеризуються патологічним ставленням до їжі та сприйняття свого тіла, що призводить до порушення харчування і негативно впливає на фізичне і психічне здоров’я.
Захворювання виникає як результат поєднання вроджених особливостей і зовнішніх впливів, а його розвиток підтримується стійкими психологічними та поведінковими механізмами. РХП потребує комплексного підходу до лікування з урахуванням усіх факторів, що сприяли появі та розвитку патології.
Причини та механізм розвитку розладів харчової поведінки
РХП формуються внаслідок комплексної взаємодії біологічних, психологічних і соціальних факторів, що призводить до хворобливого сприйняття власного тіла і поступового розвитку порушень в фізичній та емоційній сфері.
Механізм формування захворювання включає:
- біологічні фактори - генетична схильність, дисбаланс нейромедіаторів, що впливають на регуляцію голоду та насичення (дофаміну і серотоніну)
- психологічні фактори - низька самооцінка, незадоволення власним тілом, схильність до перфекціонізму і надлишкового контролю
- соціокультурні фактори - стереотипи соціуму, ідеалізація худорлявості, упереджене ставлення до людини через її вагу (зазвичай - надлишкову)
- пускові фактори - події, здатні активізувати РХП (стрес, життєві кризи, інше)
У відповідь на поєднання таких чинників виникають захисні механізми у вигляді порушень харчової поведінки, які закріплюються як постійні звички:
- обмеження їжі - повертає відчуття “контролю”
- переїдання - надає короткочасне полегшення
- компенсаторна поведінка - сприяє зниженню тривожності і емоційного напруження.
Формується замкнене коло, яке викликає подальший розвиток розладу.
Які бувають розлади харчової поведінки
РХП можуть виражатися як обмеженням споживання їжі, так і переїданням і супроводжуватись компенсаторною поведінкою або ритуалами, пов’язаними з харчуванням.
Визначають кілька видів розладів харчової поведінки.
Нервова анорексія
Нервова анорексія - це розлад, що характеризується свідомим обмеженням їжі, гіперболізованим страхом набору ваги і викривленим сприйняттям власного тіла. Клінічними ознаками цього виду РХП можуть бути значна втрата маси тіла, категорична відмова від їжі або різке обмеження калорій, надмірна фізична активність, розвиток гормональних порушень (наприклад - аменореї).
Відсутність лікування може призводити до ускладнень у вигляді остеопорозу, виснаження, порушень в роботі серця.
Нервова булімія
Розлад проявляється епізодами переїдання, що повторюються, з втратою контролю під час їжі. Супроводжується компенсаторною поведінкою у вигляді самовикликаної блювоти, надмірних фізичних навантажень і зловживання проносними або сечогінними препаратами.
Діагностика булімії іноді ускладнюється через масу тіла пацієнта, яка може залишатися в межах норми.
Компульсивне переїдання
Компульсивне (епізодичне) переїдання - це розлад, при якому виникають регулярні епізоди неконтрольованого споживання великої кількості їжі, при цьому компенсаторна поведінка відсутня. Характерними для цього виду РХП є швидке переїдання з настанням почуття провини після епізоду.
Наслідками компульсивного переїдання є метаболічні порушення та надмірна маса тіла.
Орторексія
Орторексія - патологічна фіксація на “правильному” харчуванні, яка проявляє себе жорсткими обмеженнями у виборі продуктів харчування, надмірною тривожністю у разі відступу від власних “правил”, що призводить до соціальної ізоляції.
Румінація
Румінаційний розлад - стан, при якому відбувається повернення (регургітація) їжі до ротової порожнини з повторним пережовуванням або її випльовуванням, не обумовлений захворюваннями ШКТ. Румінація частіше зустрічається у дітей, але можлива й у дорослих.
РХП, симптоми
Клінічні прояви розладів харчової поведінки залежать від типу розладу, але деякі симптоми є типовими для всіх. Серед них:
- психологічні - нав’язливі думки про вагу, калорії, незадоволення власним тілом, тривожність, почуття провини після прийому їжі
- фізичні - різкі коливання маси тіла, порушення травлення, загальна слабкість, ознаки дефіциту поживних речовин і вітамінів, збої в менструальному циклі
- поведінкові - надлишкові обмеження в їжі, пропуски прийомів їжі, повторювані епізоди переїдання, поява компенсаторної поведінки.
Такі прояви можуть посилюватись, викликати відчутний дискомфорт і позначатися на загальному стані фізичного і психічного здоров’я. У разі ознак розладів харчової поведінки потрібно своєчасно звернутися до лікаря-психотерапевта, лікаря-психіатра для призначення ефективного лікування.
В мультифункціональному медичному центрі UniClinic практикує досвідчена лікарка-психіатр першої категорії, лікарка-психотерапевт Вербицька Юлія Володимирівна. Здійснює консультативний прийом, проводить діагностику, призначає лікування згідно сучасних міжнародних стандартів і протоколів. В своїй роботі Юлія Володимирівна успішно застосовує сучасні інструменти когнітивно-поведінкової терапії та психоаналітичної терапії.
Як діагностують розлад харчової поведінки
Комплексна діагностика РХП включає професійну оцінку психічного та соматичного стану.
Лікар проводить клінічне інтерв'ю, під час якого аналізує харчові звички пацієнта, оцінює його сприйняття власного тіла, з’ясовує наявність епізодів переїдання або надмірного обмеження. З метою визначення психічного статусу використовуються стандартизовані опитувальники, оцінюється рівень тривоги, ознак депресії, самооцінки.
Проводиться фізикальний огляд пацієнта, відбувається оцінка індексу маси тіла (ІМТ).
Призначаються лабораторні аналізи для визначення рівня електролітів, гормонів, дефіциту поживних речовин, вітамінів.
За показаннями обстежуються серцево-судинна, ендокринна системи, оцінюється робота шлунково-кишківникового тракту.
Для виключення соматичних захворювань, що можуть вплинути на масу тіла і апетит, застосовується відповідна диференційна діагностика.
Розлади харчової поведінки - методи лікування
Ефективна терапія РХП потребує мультидисциплінарного підходу.
Основою лікування зазвичай є психотерапевтичні заходи, які спрямовані на нормалізацію харчової поведінки, корекцію сприйняття тіла, роботу з емоціями і тригерами, що запускають РХП:
- когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
- сімейна терапія (особливо у підлітків)
- психодинамічна терапія.
За показаннями для корекції психоемоційного стану застосовується медикаментозне лікування.
В якості нутритивної підтримки надаються рекомендації щодо відновлення регулярного збалансованого харчування, для чого складається індивідуальний план. У разі наявності дефіцитів поживних і біологічно-активних речовин проводяться призначення для їх поповнення і усунення дисбалансів.
РХП - стан, який може викликати ускладнення, рецидивувати і тому потребує тривалого медичного супроводу:
- контролю соматичних проявів
- терапії наслідків виснаження або переїдання.
Іноді стан пацієнта може вимагати стаціонарного лікування.
Можливі ускладнення харчових розладів
За відсутності своєчасного лікування прояви розладів харчової поведінки можуть посилюватись і призводити до серйозних соматичних і психічних ускладнень:
- порушення основного метаболізму - дефіцит білків, вітамінів і мікроелементів, електролітний дисбаланс, зневоднення
- ускладнення з боку серцево-судинної системи - аритмії, зниження артеріального тиску, ризик серцевої недостатності
- порушення в роботі ендокринної системи - гормональний дисбаланс, збій в менструальному циклі, зниження фертильності
- ураження шлунково-кишківникового тракту - розлади травлення, порушення моторики кишківника, запальні захворювання ШКТ
- ушкодження кісткової системи - зниження щільності кісток, підвищення ризику переломів
- розлади психіки - депресивні, тривожні стани, соціальна ізоляція, схильність до нав’язливих або залежних форм поведінки.
Можуть спостерігатися зниження імунітету, хронічна втома, загальна слабкість.
Профілактика розладів харчової поведінки
Ніж вирішувати, як позбутися РХП, що уже розвинулись, краще попередити настання харчових розладів і вжити заходів, спрямованих на запобігання патології.
Профілактика РХП спрямована на формування здорового ставлення до їжі, тіла та психоемоційного стану:
- формування здорових харчових звичок - дотримання регулярного прийому їжі, збалансованого раціону, відмова від жорстких дієт і обмежень
- робота зі сприйняттям власного тіла - зменшення зовнішніх впливів стандартів зовнішності, фокус на здоров’ї, а не на вазі
- підтримка психоемоційного здоров’я - робота з самооцінкою, управління стресом, звернення до спеціалістів у разі емоційних труднощів
- заходи освіти - формування критичного ставлення до медіаконтенту, інформування про ризики РХП.
Важливу роль в профілактиці харчових розладів відіграють підтримка в сім’ї та соціумі - формування здорового харчового середовища в родині, опора на відкритий діалог, запобігання булінгу з приводу зовнішності.
Поширені питання
Як зрозуміти, що в мене РХП?
Запідозрити розлад харчової поведінки можна, якщо:
- існує сильне невдоволення тілом
- спостерігаються епізоди переїдання або жорстких обмежень
- виникає почуття провини після їжі
- відчувається вплив власного харчування на соціальне життя.
Що потрібно їсти при РХП?
Рекомендоване регулярне, збалансоване харчування, поступове відновлення нормального режиму прийомів їжі. Зазвичай раціон підбирається індивідуально разом із лікарем або дієтологом.
Чи існує тест на РХП?
Так, існують скринінгові опитувальники, які допомагають запідозрити РХП. Остаточну оцінку проводить лікар після консультації.
Розлади харчової поведінки піддаються корекції за умови своєчасного звернення та комплексного підходу до лікування. Поступове відновлення харчових звичок, робота з психологічними причинами та підтримка фахівців дозволяють повернути контроль над власним самопочуттям та якістю життя.