Соматоформна вегетативна дисфункція: фізичні симптоми без органічної причини

Що таке соматоформна вегетативна  дисфункція

Соматоформна вегетативна дисфункція (СВД) - це функціональний розлад  вегетативної нервової системи, який супроводжується порушенням регуляції роботи внутрішніх органів на фоні відсутності можливих патологій.

Патогенез соматоформної вегетативної дисфункції

В основі розладу лежить дисбаланс між симпатичним і парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи. Під впливом психоемоційних факторів порушується нормальна робота регуляторних структур центральної нервової системи (ЦНС): кори головного мозку, лімбічної системи, гіпоталамусу. Це може призвести до патологічних вегетативних реакцій, які мають функціональний характер і не супроводжуються органічним ураженням тканин внутрішніх органів.

Клінічні прояви соматоформної вегетативної дисфункції

Людина, що страждає на СВД, відчуває абсолютно реальні фізичні симптоми. Прояви можуть бути різноманітними і, в залежності від домінування, зазвичай асоціюються із захворюванням того чи іншого органу або системи. 

Найчастіше пацієнт може відчувати наступні симптоми:

• серцево-судинні - біль в ділянці серця, нестабільність артеріального тиску
• респіраторні - відчуття нестачі повітря, ускладнене або поверхневе дихання
• шлунково-кишкові - біль в області живота, нудота, метеоризм, порушення випорожнень
• вегетативні - запаморочення, пітливість, тремор, слабкість, внутрішнє напруження.

Такі симптоми можуть мати досить високу інтенсивність, при цьому результати  обстеження пацієнта не підтверджують наявність органічної патології. Ця невідповідність служить ознакою можливої соматоформної вегетативної дисфункції і потребує адекватних підходів до лікування.

Причини соматоформної вегетативної дисфункції

“На нервовому грунті” - цей вираз точно пояснює виникнення симптомів при вегетативній дисфункції, що може розвинутись через психоемоційні чинники:

• психоемоційний стрес, гострий або хронічний 
• тривожні та депресивні розлади
• психотравмуючі події, перенесені в недавньому минулому
• хронічні порушення режиму сну та відпочинку
• тривале перевантаження нервової системи
• індивідуальні особливості психіки - підвищена тривожність, схильність до іпохондрії.

Як формуються фізичні симптоми без органічної патології

Ознаки СВД формуються внаслідок порушення нейрорегуляції та взаємодії між психікою людини і вегетативною нервовою системою.
Під впливом хронічного стресу або психоемоційного перенапруження активуються центральні регуляторні структури, що призводить до дисбалансу симпатичного та парасимпатичного відділів, викликаючи фізичні симптоми. Структурних змін у тканинах при цьому не відбувається, всі прояви мають зворотний і функціональний характер.

Надмірна увага до фізичних сигналів з боку людини, що страждає на соматоформну вегетативну дисфункцію, призводить до того, що звичайні фізіологічні реакції починають сприйматися як патологічні  і посилюються. Виникає замкнене коло: психоемоційне напруження → відповідь вегетативної нервової системи → фіксація свідомості на реакції → посилення симптомів.

Таким чином, пацієнт відчуває клінічні прояви, які не пов’язані з органічною патологією, що свідчить про соматоформний характер розладу.

Діагностика соматоформної вегетативної дисфункції

Діагностика СВД поетапна і базується на виключенні органічної патології та оцінці психоемоційного стану пацієнта. Зазвичай людина зі скаргами на відчутні симптоми звертається до лікаря-терапевта або сімейного лікаря, які проводять первинну оцінку стану організму та виключають наявність соматичних захворювань. Для цього здійснюється збір анамнезу, під час якого лікар звертає увагу на  характер і полісистемність симптомів, їх нестійкість, зв’язок з психотравмуючими подіями, на частоту звернень пацієнта до лікарів різного профілю. Проводиться фізикальний огляд для виключення об’єктивних ознак органічної патології, а також на предмет проявів вегетативної дисрегуляції - надмірна пітливість, тремор, гіпотермія кінцівок.

Лікарем призначаються:

• лабораторні методи обстеження - загальні і біохімічні аналізи крові та сечі, визначення рівню гормонів
• інструментальні методи обстеження (обираються за наявними симптомами) - ЕКГ, добове моніторування роботи серця, УЗД внутрішніх органів, щитоподібної залози.

За потреби пацієнт направляється на консультацию до інших спеціалістів:

• ендокринолога - для виключення гормонального дисбалансу
• невролога - для оцінки стану вегетативної нервової системи
• гастроентеролога - для обстеження роботи органів ШКТ
• психотерапевта або психіатра - для остаточного встановлення СВД. 

Психіатричні підходи до діагностики вегетативної дисфункції передбачають диференціацію захворювання з панічним або тривожним розладами, а також депресією з соматичними проявами. Для цього використовуються психодіагностичні шкали, оцінюється рівень стресу, з’ясовується наявність особистністних чинників.

В інноваційному медичному закладі UniClinic проводить прийом пацієнтів Вербицька Юлія Володимирівна - досвідчена лікарка-психіатр першої категорії, психотерапевт, яка здійснює діагностику і призначає лікування пацієнтам згідно сучасних міжнародних стандартів. Юлія Володимирівна спеціалізується на найбільш затребуваних психотерапевтичних запитах, серед яких СВД, використовує інструменти когнітивно-поведінкової терапії та психоаналітичної терапії.

Таким чином, діагноз соматоформна вегетативна дисфункція може бути встановлений тільки на підставі комплексного обстеження і виключення органічних захворювань, що потребує мультидисциплінарного підходу.   

Соматоформна вегетативна дисфункція, підходи до лікування

Лікування СВД комплексне і підбирається індивідуально, виходячи з переважаючих симптомів і психоемоційного стану пацієнта. Основна мета терапії полягає в нормалізації регуляції вегетативної нервової системи і зменшення інтенсивності негативних проявів. 

Лікування патології передбачає:

• психотерапевтичні методи, використання технік релаксації
• корекцію способу життя - нормалізація сну, помірна фізична активність
• психоосвіту пацієнта.

За призначенням лікаря можуть бути застосовані медикаментозні засоби для зниження рівню тривожності, збудливості і напруги. Використовують також вегетотропні ліки, що зменшують серцебиття, тремор, пітливість. З метою зниження інтенсивності проявів при СВД іноді призначають короткочасну медикаментозну симптоматичну терапію. 

Поширені питання

Чи є соматоформна вегетативна дисфункція небезпечним станом?

З огляду на відсутність органічного ураження органів СВД не є небезпечним для життя захворюванням, але без належної корекції може суттєво погіршувати якість життя пацієнта  і потребує своєчасної діагностики й комплексного лікування. 

Які фактори провокують загострення соматоформної вегетативної дисфункції?

Розвитку СВД сприяють:

• хронічний або гострий психоемоційний стрес, тривожні розлади
• тривала перевтома, порушення нормального режиму сну
• гормональний дисбаланс (вагітність, вікові коливання)
• деякі інфекційні захворювання
• різка зміна клімату, метеозалежність
• шкідливі звички, надмірне споживання кофеїну
• психоемоційні особливості пацієнта, схильність до іпохондрії

Чи може соматоформна вегетативна дисфункція перейти в органічне захворювання?

СВД не може безпосередньо трансформуватися в органічне захворювання, але її наявність не виключає можливості розвитку патології з інших причин. Тому необхідно слідкувати за станом свого організму, регулярно проходити профілактичні обстеження.

Своєчасна діагностика та належне лікування соматоформної вегетативної дисфункції дозволяють ефективно контролювати симптоми, досягати стабілізації стану, зменшення частоти загострень і покращення якості життя пацієнта.