Тривожні розлади: причини, симптоми та лікування

Що таке тривожно-невротичні стани

Тривожно-невротичні стани супроводжуються стійким відчуттям тривоги і страху без об’єктивних причин або з незначного приводу. Це найбільш поширені психоемоційні порушення, які часто ігноруються людьми, які їх переживають, що призводить до зниження якості життя.
Тривога - це нормальна реакція мозку на зовнішні подразники, такі як стрес, кардинальні зміни у звичному життєвому укладі, необхідність прийняття серйозного рішення щодо майбутнього - свого або близьких людей. Іноді у людини може розвинутись патологічна тривожність, що триває більш, ніж півроку. 
Так формується тривожний розлад - медичний стан, при якому відчуття напруги і занепокоєння не минає, а, навпаки, поступово посилюється. 

Причини виникнення тривожного розладу

Основною причиною розвитку тривожних розладів є особливість роботи лімбічної системи головного мозку, яка відповідає за емоції людини. Під впливом стресових факторів може відбутися зміна балансу нейромедіаторів - серотоніну, дофаміну, гамма-масляної кислоти (ГАМК),що викликає надмірну чутливість мозку до стресу, реального або уявного. Так формується стійка схильність до розвитку тривожної реакції.
Стресові фактори, які призводять до тривожного розладу, можуть мати різну природу:

• травматичні події в житті - важка хвороба, втрата близької людини, процес розлучення, фінансові складнощі
• психоемоційне перевантаження - постійне напруження на роботі та вдома, тривалі конфліктні ситуації, надмірні вимоги до себе
• соматичні захворювання - гормональні збої, порушення в роботі щитоподібної залози, серцево-судинні патології
• хронічні залежності - медикаментозні, наркотичні, зловживання алкоголем
• генетична схильність - подібні розлади у близьких родичів
• психологічні травми дитинства - тривалий тиск з боку дорослих, можливе насильство.

Симптоми тривожного розладу

Ознаки тривожного розладу - це не просто емоційні переживання. Відчуття напруження при цій патології стає постійним, надмірним і заважає нормальному життю. Прояви захворювання можуть носити як психоемоційний, так і фізіологічний характер.

Симптоми, які супроводжують тривожні розлади, лягли в основу їх класифікації. Таким чином розрізняють кілька видів цієї патології.

Генералізований тривожний розлад

Супроводжується типовими ознаками:

• відчуття постійної тривоги і занепокоєння
• присутність нав’язливих думок, які неможливо контролювати
• дратівливість, емоційна нестабільність
• втрата концентрації уваги, швидка втомлюваність
• порушення сну - труднощі із засинанням, нічні пробудження, кошмари
• скарги на біль (головний, суглобів),порушення травлення, нарікання на роботу серця. 

Такі симптоми мають тривалий перебіг, можуть спостерігатися роками. 

Панічний розлад

На відміну від генералізованого, який діє постійно, цей вид розладу виявляє себе короткотривалими нападами панічних атак, які супроводжуються:

• страхом смерті, гострим і неконтрольованим
• прискореним серцебиттям, болем в грудях
• різким запамороченням, утрудненим диханням
• підвищеним потовиділенням, тремтінням тіла.

Соціальний тривожний розлад

Цей вид розладу зазвичай проявляється перед взаємодією в групі, виступу на публіці або встановленням нових соціальних контактів. Людину непокоїть можливість бути неправильно сприйнятою суспільством або колективом. Виникають ознаки тривожного розладу:
вегетативні порушення - прискорене серцебиття, пітливість, почервоніння, тремтіння кінцівок

• раптовий біль у животі, позиви до туалету
• неочікуване запаморочення, нудота, іноді блювота
• приглушений голос, труднощі з мовленням.

Специфічні фобії

Тривожний розлад, який супроводжуються стійким, іраціональним і надмірним страхом перед конкретною ситуацією або об’єктом, такими як висота, закритий простір, ін’єкції, павуки тощо. Навіть якщо людина повністю усвідомлює перебільшеність свого страху, зіткнення з тригером може викликати неконтрольований панічний напад. Специфічні фобії часто формуються в дитинстві або підлітковому віці та можуть зберігатися без лікування протягом усього життя.

Діагностика тривожних розладів

Якщо напруга і страхи тривають довго і з часом посилюються, необхідно звернутися за професійною допомогою. Адже фахівці - лікарі-психотерапевти і психологи - знають як ефективно лікувати тривожні розлади.

В інноваційному медичному закладі UniClinic працюють досвідчені спеціалісти, які зможуть допомогти при тривожно-невротичних розладах. 

Вербицька Юлія Володимирівна - лікарка-психіатр першої категорії, лікарка-психотерапевт. Здійснює консультативний прийом пацієнтів, проводить діагностичні заходи, призначає ефективне лікування, орієнтуючись на сучасні міжнародні стандарти і протоколи. Юлія Володимирівна спеціалізується на найзатребуваніших психотерапевтичних запитах, включно з тривожними розладами.

Чередніченко Наталія Валеріївна- лікарка-невролог вищої категорії, лікарка-психіатр першої категорії, кандидатка медичних наук за фахом “Психіатрія”. Наталія Валеріївна спеціалізується на діагностиці та корекції когнітивних і психопатологічних розладів, в тому числі тривожних. В своїй роботі докторка використовує найновітніші розробки і протоколи світової медицини. 

Для складання дієвого плану, який допоможе вилікувати тривожний стан, на прийомі у спеціаліста перш за все проводиться фахова діагностика. Комплексне обстеження базується на поєднанні клінічного інтерв’ю, спеціалізованих шкал і, за потреби, додаткових досліджень для виключення інших причин тривоги, яка могла виникнути через соматичне захворювання. Основні етапи діагностичних заходів:

• Клінічне інтерв’ю. Лікар здійснює оцінку симптомів тривоги (тривалість, інтенсивність, частота),ситуацій, що її викликають, фізіологічні реакції. З’ясовує наявність панічних нападів, можливих порушень сну, індивідуальних поведінкових проявів.
• Опитувальники, діагностичні тести і шкали. За допомогою тестів спеціаліст може визначити вид тривожного розладу, його ступінь, ризики ускладнень. Об’єктивна оцінка стану пацієнта допомагає лікарю скласти план успішної терапії, який враховує всі індивідуальні особливості пацієнта. 
• Виключення соматичних захворювань. Для виключення патологій, які можуть імітувати або посилювати відчуття тривоги, лікар призначає консультації суміжних спеціалістів - невролога, кардіолога, ендокринолога, інших фахівців. 

Орієнтуючись на основні симптоми, що супроводжують тривожний стан, ними призначаються відповідні обстеження. Це можуть бути:

• ЕКГ (у разі скарг на роботу серця)
• рентгенографія легень (якщо тривожні напади характеризуються стисненням дихання)
• електронейроміографія (оцінка стану тонусу м’язів) та інші дослідження.

Такий комплексний підхід до діагностики забезпечує успіх подальшої терапії.

Методи лікування тривожно-невротичних станів

Комплексна тактика також застосовується для ефективного лікування тривожно-невротичних станів. Вона зазвичай включає різні методи, вибір яких залежить від форми, тяжкості розладу та індивідуальних особливостей пацієнта.

Психотерапія

Складає основу дієвої допомоги людям, що страждають на тривожно-невротичні розлади. З лікувальною метою застосовуються ефективні методики:

• когнітивно-поведінкова терапія - корекція ірраціональних переконань, подолання тривожних шаблонів мислення і страхів
• раціональна психотерапія - роз’яснення механізмів тривоги, формування навичок її подолання
• різноманітні техніки релаксації - оволодіння прийомами медитації, тілесно-орієнтованих практик, дихальних методик.

Медикаментозна терапія

Якщо позбутися тривожного стану, застосовуючи тільки психотерапію, не вдається, лікарем можуть бути призначені лікарські засоби. При виборі потрібних ліків спеціаліст орієнтується на індивідуальні потреби пацієнта і тип розладу. Не варто вдаватися до самолікування - тільки фахівець може визначити, які саме медикаменти допоможуть пацієнту в тому чи іншому випадку.

Корекція способу життя

В комплексному підході до подолання недуги це обов’язкова складова. Пацієнту потрібно звернути увагу на:

• регулярний сон і відпочинок
• повноцінне збалансоване харчування
• помірну фізичну активність
• зниження споживання алкоголю, енергетиків.

Профілактика тривожних розладів

Така корекція способу життя сприятиме також запобіганню розвитку тривожних розладів. Крім того, до профілактичних заходів, що підтримають хороший емоційний фон і знизять ризик виникнення неконтрольованих страхів можна віднести:

• планування часу для уникнення емоційного і фізичного перевантаження
• розвиток навичок конструктивного вирішення життєвих питань
• уникнення гіподинамії і тривалої рутини, регулярне включення приємних активностей у життя
• спілкування з комфортним соціальним оточенням із спільними інтересами
• формування здорової самооцінки, зниження рівня самокритики.

Профілактика тривожних станів  допоможе підтримати внутрішню рівновагу і впевненість в собі.

Поширені питання

Чи можна вилікувати тривожний розлад назавжди?

Більшість людей із тривожними розладами за допомогою сучасного лікування повністю відновлюють працездатність, якість життя та емоційний баланс, беручи захворювання під повний контроль. 

Що буде, якщо не лікувати тривожно-невротичний розлад?

Без лікування тривожний розлад може негативно позначитись на психологічному здоров’ї - спостерігається зниження концентрації, працездатності, виникає небезпека розвитку повноцінної депресії. Можуть також з’явитися ознаки фізичного нездужання, які підвищують ризик серцево-судинних захворювань і нейродегенеративних розладів. Не варто нехтувати тривожним станом - цей розлад потребує відповідного лікування.

Своєчасне звернення до фахівця і комплексне лікування тривожно-невротичного стану повертає людину до повноцінного життя, здатного приносити радість, спокій і внутрішню гармонію.