Тривожність через новини та інформаційне перевантаження
Що таке інформаційне перевантаження?
Інформаційне перевантаження - це стан, який виникає через великий обсяг інформації: більший, ніж людина може ефективно проаналізувати та використати.
Щільний потік новин, повідомлень, відеоконтенту змушує мозок постійно обробляти нові дані. В той же час людський мозок не створений для такого рівня споживання інформації, адже більшу частину своєї історії людство отримувало новини поступово з обмеженої кількості джерел.
Тепер інформаційний простір постійно й стрімко змінюється. Сучасна людина практично безперервно перебуває в інтенсивному новинному потоці: війна, надзвичайні ситуації, економічна нестабільність, безпрецедентний розвиток технологій тощо. Це спонукає людей напружено слідкувати за новинами, щоб не пропустити важливу інформацію.
Хоча людський організм здатний адаптуватися до змін навколишнього середовища, цей процес має свої фізіологічні межі, адже еволюційні механізми формуються впродовж дуже тривалого часу.
У результаті виникає дисбаланс між обсягом інформації, що надходить, і можливостями мозку її ефективно опрацьовувати, що може призвести до психоемоційного перенапруження, хронічної втоми та підвищеної тривожності.
Вплив соціальних мереж, новинних каналів, месенджерів
Соціальні мережі та месенджери мають особливо значний вплив на психічне здоров’я сучасної людини. Цілодобове оновлення контенту, безперервні сповіщення стимулюють до регулярної перевірки смартфону, створюють відчуття важливості постійного перебування в курсі подій.
Насправді надлишок інформації нерідко викликає когнітивне перевантаження, порушення сну, призводить до емоційного виснаження.
Чому новини викликають тривожність?
Негативні новини першими привертають увагу, краще запам'ятовуються та викликають сильніші емоційні реакції. Ця особливість людської психіки не випадкова, а сформована еволюційно: швидке реагування на потенційну небезпеку підвищувало шанси на виживання наших предків.
Сьогоднішній інформаційний простір заповнений повідомленнями про можливі загрози у вигляді воєнних дій, техногенних аварій, епідемій, фінансових криз. Людина, що безперервно сприймає таку інформацію, підтримує в собі тривожність, змушуючи нервову систему перебувати у стані безупинної мобілізації.
Додатковим фактором для розвитку хронічного стресу є невизначеність майбутнього. Відсутність чітких прогнозів, суперечлива інформація та швидка зміна подій посилюють відчуття втрати контролю, сприяють появі постійної тривоги. Переживання за власне майбутнє і безпеку своїх близьких на фоні тривоги через новини з часом можуть призвести до стану емоційного виснаження.
Симптоми інформаційного стресу
Тривожний стан через інформаційне перевантаження може проявлятися по-різному, в залежності від індивідуальних особливостей психіки людини, рівня та тривалості впливу стресових факторів. Симптоми, які при цьому можуть виникнути умовно поділяють на:
- Емоційні. До таких належать: постійне хвилювання, дратівливість, нав’язливі думки, відчуття внутрішнього напруження, страх за майбутнє, схильність до панічних атак. Людина перебуває в безперервному очікуванні настання негативних подій.
- Фізичні. Перевантаження, викликане постійним інформаційним шумом, може супроводжуватися прискореним серцебиттям, напруженням м'язів, головним болем, порушеннями сну та швидкою втомлюваністю. Ці прояви виникають через тривалу активацію нервової системи.
- Поведінкові. Характерною ознакою є компульсивна перевірка новин, соціальних мереж або месенджерів. Одночасно можуть спостерігатися: зниження концентрації, відкладання важливих справ через надмірне хвилювання.
Хто найбільше схильний до стресової реакції на інформаційне перевантаження?
Найбільш схильні до інформаційної тривожності:
- особи, що пережили психотравмуючі події або перебувають в стані хронічного стресу
- молодь та підлітки, які є активними користувачами соцмереж
- фахівці, діяльність яких пов’язана з аналізом великих обсягів інформації
- люди з підвищеною тривожністю або тривожними розладами.
Як зрозуміти, що новини шкодять психічному здоров'ю?
Слід звернути увагу на появу ознак інформаційного стресу:
- потреба в постійній перевірці стрічки новин
- очікування поганих подій, безпричинне відчуття небезпеки
- погіршення якості сну, труднощі із засинанням
- втрата інтересу до звичних занять, хобі, спілкування.
Якщо такі прояви зберігаються протягом тривалого часу та погіршують якість життя слід вжити заходів для відновлення психоемоційного стану.
Як зменшити тривожність через новини?
Зменшення тривожності через новини не потребує повної відмови від отримання щоденної інформації. Але слід виробити здорові звички її споживання, провести своєрідний “цифровий детокс”, який полягає в:
- Контролі інформаційного потоку. Встановлення меж отримання інформації: скоротити час перегляду контенту, вимкнути зайві сповіщення на смартфоні.
- Виборі надійних джерел інформації. Дотримання інформаційної гігієни: надавати перевагу перевіреним джерелам, що зменшить негативний вплив недостовірних повідомлень.
- Підтримці нервової системи. Якісний сон, регулярна фізична активність, дотримання режиму дня, використання технік релаксації є базовими факторами покращення психоемоційного стану.
Поверненні до реального життя. Фокусу на реальності, зниженню впливу новин допомагають зосередження на щоденній звичній діяльності, творчості, фізичній активності, живому спілкуванні.
Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»
В межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», що реалізується з 2022 року з ініціативи першої леді Олени Зеленської за підтримки МОЗ України, особлива увага приділяється розвитку психологічної стійкості, навичок самодопомоги та своєчасному зверненню за професійною підтримкою.
Професійна допомога при підвищеній тривожності
Якщо тривожність через новини заважає повсякденному життю, порушує сон і не минає протягом тривалого часу, варто звернутися до психолога, психотерапевта або психіатра. Такий підхід відповідає сучасній державній політиці у сфері охорони психічного здоров’я, яка передбачає своєчасне виявлення та лікування психоемоційних порушень.
В інноваційній клініці UniClinic надають ефективну допомогу висококваліфіковані спеціалісти:
Вербицька Юлія Володимирівна - психотерапевт, лікарка-психіатр першої категорії. Спеціалізується на найбільш затребуваних психотерапевтичних запитах, проводить прийом пацієнтів зі скаргами на психоемоційний стан. Юлія Володимирівна здійснює допомогу під час кризових періодів життя. В призначенні лікування керується сучасними міжнародними протоколами, з успіхом використовує інструменти когнітивно-поведінкової терапії та психоаналітичної терапії.
Цвентарний Олексій Володимирович - лікар-психіатр, основний напрямок роботи якого - допомога пацієнтам психіатричного профілю. Олексій Володимирович використовує унікальну терапевтичну методику призначень з використанням персоніфікованої карти сумісності ліків. Орієнтований на новітні стандарти доказової медицини, що базуються на покроковому алгоритмі виходу пацієнта із психоемоційної кризи. Лікар постійно навчається, поглиблюючи свої професійні знання.
Оцінка психоемоційного стану
На консультативному прийомі лікар проводить комплексну оцінку психоемоційного стану пацієнта для визначення природи тривожних проявів. Для цього застосовуються:
- бесіда (клінічне інтерв’ю) - уточнюються скарги пацієнта, його емоційний стан, якість сну, поведінкові зміни тощо
- визначення рівня тривожності - використовуються стандартизовані опитувальники та шкали, аналізуються життєві події, стресові фактори, а також інформаційні звички
- виключення інших медичних причин тривоги - для цього можуть бути призначені консультації інших спеціалістів (ендокринолога, невролога),а також лабораторні та інструментальні дослідження.
Індивідуальний план допомоги
На основі комплексної оцінки стану пацієнта формується індивідуальний план допомоги, який може включати:
- рекомендації щодо зміни способу життя та інформаційних звичок
- психотерапію (зокрема когнітивно-поведінкову терапію)
- техніки регуляції тривоги та стресу.
За показаннями лікарем також може бути призначена медикаментозна терапія.
Персоніфікований підхід до кожного пацієнта сприяє поступовому зменшенню тривожності та відновленню психоемоційного балансу.
Поширені питання
Скільки разів на день рекомендується читати новини?
Зазвичай достатньо 1-3 рази на день у визначений час, уникаючи постійного моніторингу стрічки.
Чому хочеться постійно перевіряти новини?
Це може бути проявом тривожності через новини, коли мозок шукає інформацію для зниження відчуття невизначеності.
Які перші кроки зменшення тривожності?
Обмежити час перегляду новин, вимкнути зайві сповіщення та зменшити кількість джерел інформації.
Інформаційна тривожність є поширеною реакцією сучасної людини на надлишок новин, але своєчасне звернення до фахівця допомагають відновити психоемоційний баланс. Професійна допомога дозволяє не лише зменшити симптоми, а й зрозуміти їхні причини та навчитися ефективно з ними справлятися.
Медичний редактор: Вербицька Ю.В., лікарка-психіатр першої категорії, лікарка-психотерапевт.