Запальні захворювання жовчного міхура і жовчних проток
Запальні захворювання жовчного міхура і жовчних проток
Серед інших, велику частину хвороб жовчного міхура і жовчних проток займають патології, що виникли внаслідок їх запалення.
Запальні процеси найчастіше викликаються застоєм жовчі через жовчнокам’яну хворобу (скупчення твердих конкрементів усередині міхура, які можуть блокувати жовчні протоки, новоутворення різної природи та інше). В свою чергу, комбінація порушення відтоку жовчі, механічної перешкоди та ослабленого імунітету підвищують ризик інфікування.
Таким чином, основними причинами виникнення запалення жовчного міхура і жовчних проток є застій жовчі та інфекційний фактор.
Основні запальні хвороби жовчного міхура. Симптоми запалення жовчного міхура. Ускладнення запальних захворювань жовчного міхура.
Запалення жовчного міхура - холецистит, загрозливий можливими ускладненнями хвороби за відсутності належного лікування.
Гострий холецистит - гостре запалення стінок жовчного міхура, що викликається, зазвичай, жовчнокам’яною хворобою. Характеризується раптовим болем у правому підребер’ї, нудотою, блюванням, ознобом.
Ускладнення гострого холециститу, що настають без належного лікування, можуть стати самостійною хворобою:
- Хронічний холецистит - тривале запалення органу, найчастіше спричинене періодичними загостреннями жовчнокам’яної хвороби. Характерні симптоми хронічного захворювання жовчного міхура - тупий біль у правому підребер’ї, диспепсія (розлади травлення),відчуття важкості, особливо після прийому їжі. З можливих ускладнень - утворення спайок, зниження функціональної активності органу.
- Емпієма жовчного міхура - накопичення гною в порожнині жовчного міхура. Супроводжується різким болем, високою температурою, загальною інтоксикацією всього організму.
- Гангренозний холецистит - некроз тканин жовчного міхура, важке запалення. Симптоми - сильний біль, лихоманка, ознаки перитоніту.
Гострий калькульозний холецистит – гострий запальний процес в жовчному міхурі, що розвивається впродовж кількох годин після закупорки міхурової протоки конкрементом.
Хронічний калькульозний холецистит – хронічне запальне захворювання жовчного міхура на фоні холелітіазу (утворення конкрементів в жовчному міхурі і жовчовивідних протоках),що поєднується з кінетичними порушеннями жовчовивідної системи.
Також існують форми захворювань жовчного міхура комбінованого типу, наприклад, поліпозний холецистит - запалення в цьому випадку поєднується з утворенням поліпів на стінках жовчного міхура. Характеризується болем, диспепсією, порушенням травлення.
Виключно інфекційну природу походження має безкам'яний холецистит - запалення без утворення конкрементів, викликане бактеріальною інфекцією, порушенням моторики або іншими факторами. Супроводжується болем в правому підребер’ї, невеликим підвищенням температури, нудотою.
Основні запальні хвороби жовчних проток. Симптоми запалення жовчних проток. Ускладнення запальних захворювань жовчних шляхів.
Основними запальними захворюваннями жовчовивідних шляхів є холангіт і його ускладнення. Це серйозне захворювання, що виникає внаслідок інфікування або застою жовчі в протоках. Причинами можуть стати інфекції (в тому числі гельмінтози),жовчнокам'яна хвороба, рубці або новоутворення, які ускладнюють нормальний відтік жовчі.
Запальні хвороби жовчовивідних шляхів супроводжуються характерними симптомами:
- біль у верхній правій частині живота
- підвищення температури тіла, озноб
- загальна слабкість, нудота та блювання
- потемніння сечі та знебарвлення калу
- жовтяниця (пожовтіння шкіри та склер).
Без своєчасного лікування холангіт може призвести до важких наслідків - порушення функції печінки, абсцесу печінки, розвитку біліарного цирозу, сепсису.
Ускладнення запальної хвороби жовчовивідних шляхів:
- первинний склерозуючий холангіт (ПСХ) - хронічне прогресуюче запалення з формуванням рубців і стриктур (звуження жовчних проток)
- гнійний холангіт - запалення проток з утворенням гнійного вмісту
- паразитарний холангіт - запалення, спричинене паразитами
- рецидивуючий піогенний холангіт - хронічна інфекція жовчних проток з формуванням гнійних вогнищ.
Діагностика
Діагностика запальних захворювань жовчного міхура і жовчних проток - це комплекс заходів, спрямованих на виявлення патології, встановлення її тяжкості, причини та можливих ускладнень.
У разі появи ознак запального процесу в жовчному міхурі або жовчовивідних протоках, слід, не зволікаючи, звернутися до спеціаліста - лікаря-гастроентеролога. Він з’ясує причини виникнення симптомів, визначиться з діагнозом і спланує дієве лікування.
В сучасній багатопрофільній клініці UniClinic здійснює медичну практику лікарка-гастроентеролог Нагорна Катерина Вікторівна, спеціаліст з діагностики і лікування захворювань органів черевної порожнини. Основні принципи роботи докторки Нагорної - професіоналізм, індивідуальний підхід і доброзичливе ставлення до пацієнта. Катерина Вікторівна постійно підвищує свій професійний рівень, керується новітніми алгоритмами обстеження і терапії хворих гастроентерологічного профілю.
Перш за все, лікарем проводиться збір анамнезу - опитування пацієнта щодо симптомів можливого захворювання. Здійснюється фізикальне обстеження.
Призначаються лабораторні аналізи: загальний і біохімічний (печінкові проби) аналізи крові, можливо - бактеріологічний посів жовчі або крові при підозрі на інфекційний холангіт.
Найточнішими і найшвидими методами діагностики стану жовчного міхура і жовчних проток вважаються інструментальні:
- УЗД - показує розмір жовчного міхура, наявність конкрементів, можливі розширення жовчовивідних проток. УЗ обстеження входить до складу регулярних профілактичних оглядів з метою діагностики запальних захворювань жовчовивідної системи.
- МРТ (специфічна МР-холангіографія) - дозволяє детально вивчити структуру жовчних міхура і проток, виявити можливі звуження, розширення, стриктури, новоутворення. З її допомогою виявляються конкременти, аналізуються їх розмір, локалізація, оцінюються можливі ризики подальшого розвитку захворювання.
- КТ (Комп'ютерна томографія органів черевної порожнини з контрастуванням) - дозволяє оцінити наявність злоякісних новоутворень печінки, жовчного міхура та жовчних протоків, підшлункової залози, які можуть виникати на тлі запальних захворювань жовчного міхура та жовчних проток. Також КТ дозволяє оцінити рентгенконтрастність конкрементів жовчного міхура, що важливо для оцінки можливості їх медикаментозного розчинення.
Ретельне обстеження пацієнта дозволяє лікарю встановити точний діагноз, скласти план ефективного лікування захворювання та попередити можливі ускладнення.
Основні методи лікування
Основні методи лікування запальних захворювань жовчного міхура і жовчовивідних шляхів грунтуються на причині, формі хвороби, наявності ускладнень та загальному стані пацієнта. Лікування зазвичай включає консервативні та хірургічні підходи.
Метою консервативних методів лікування є зняття запалення і нормалізація функції жовчовчовивідної системи:
- індивідуально розроблена харчова дієта, яка є помірно низькокалорійною, низькожировою та багатою на харчові волокна
- фізіотерапевтичні процедури для усунення спазмів і покращення кровообігу
- медикаментозна терапія - жовчогінні препарати, спазмолітики та анальгетики, жарознижувальні ліки, гепатопротектори, дезінтоксикаційні засоби, антибіотики.
Хірургічні методи лікування запальних захворювань жовчних міхура і проток застосовують при важких формах захворювань, з метою попередження ускладнень або у разі їх розвитку:
- холецистектомія - видалення жовчного міхура, проводиться відкритим або лапароскопічним способом
- ендоскопічне видалення конкрементів, дренаж, встановлення стентів жовчних проток у випадку їх обструкції
- черезшкірне дренування жовчного міхура при гнійному запаленні
- хірургічні втручання на жовчному міхурі та протоках - розширення проток, видалення каменів, поліпів тощо.
Профілактика загострення
Пацієнту, який переніс запальне захворювання жовчовивідної системи, слід уважно ставитись до рекомендацій лікаря щодо запобігання можливим рецидивам патології:
- дотримуватись щадної дієти і режиму харчування
- запобігати розвитку і контролювати можливі супутні захворювання - ожиріння, діабет
- відвідувати гастроентеролога для регулярного обстеження.
Поширені питання
Як впливають запальні захворювання жовчного міхура та жовчних проток на загальний стан здоров’я?
Запальні захворювання жовчного міхура та жовчних проток мають значний вплив на загальний стан здоров'я, оскільки порушують нормальне функціонування системи травлення та можуть призводити до серйозних ускладнень.
Як часто потрібно проходити обстеження, щоб запобігти захворюванням жовчного міхура?
Для здорових людей без симптомів та факторів ризику - УЗД органів черевної порожнини раз на 1-2 роки для раннього виявлення можливих змін у жовчному міхурі.
Після перенесених захворювань жовчного міхура - регулярний моніторинг раз на 6-12 місяців залежно від рекомендацій лікаря.
За наявності симптомів запалення жовчовивідної системи - негайне звернення до лікаря.
Які фактори ризику можуть призвести до запальних захворювань жовчного міхура та жовчних шляхів?
- харчові фактори, порушення метаболізму
- фізіологічні та гормональні чинники
- інфекції та хронічні запалення
- анатомічні і фізіологічні особливості
- медикаментозні та токсичні фактори
- супутні захворювання
- малорухливий спосіб життя, стрес тощо.
Уважне ставлення до свого здоров’я, вчасне звернення до спеціаліста у разі виникнення симптомів запалення жовчовивідної системи дозволять відновити здоров'я, уникнути ускладнень та покращити якість життя.