Лімфаденіт: консервативне та хірургічне лікування

Що таке лімфаденіт, механізм розвитку захворювання

Лімфатична система людини - важлива частина імунного захисту організму, через яку відбувається подолання інфекцій.
Вона складається з лімфатичних судин, по яким циркулює лімфа, лімфатичних вузлів і лімфатичних органів - структур, в яких виробляються і активуються імунні клітини (лімфоцити).

Лімфатичні вузли (лімфовузли) - своєрідні фільтри для збудників інфекції. Це невеликі утворення, розташовані групами в мережі лімфатичних судин. Шкідливі агенти, що попадають в організм, з рухом лімфи переносяться до вузлів, де запускається імунна відповідь. Активуються лімфоцити, запускається вироблення антитіл та знищення шкідливих мікроорганізмів. 

Зазвичай лімфовузли - невеликі і непомітні структури, які можуть запалюватись і збільшуватись, викликаючи лімфаденіт. 
Лімфаденіт - це запальне захворювання, виникає у разі, якщо лімфатичний вузол був перевантажений масивною або занадто агресивною інфекцією і не впорався зі своєю основною захисною функцією.

Класифікація лімфаденіту

Лімфаденіт розрізняють за кількома критеріями:

• За перебігом:

гострий - розвивається швидко, з вираженою запальною симптоматикою
хронічний - триває довго, запальні прояви менші, може бути пов’язаним із хронічними інфекціями і зниженням імунітету.

• За характером запалення:

- серозний - без утворення гнійного вмісту, має відносно легкий перебіг
- гнійний - з формуванням абсцесу
- геморагічний - з домішками крові у вогнищі запалення
- некротичний - з відмиранням тканини вузла.

• За поширеністю:

- локальний - уражені один або кілька сусідніх вузлів
- регіонарний - запалені групи лімфовузлів в окремій ділянці тіла
- генералізований - множинне ушкодження вузлів в різних частинах організму.

• За локалізацією:

- шийний - вражає лімфовузли шиї, розвивається при ангінах, інфекціях ЛОР-органів
- підщелепний - супроводжує інфекційні захворювання ротової порожнини
- привушний - ускладнює інфекції привушної слинної залози
- аксілярний - виникає в зоні пахви, пов’язаний із інфекційними ураженнями верхніх кінцівок, запальними і пухлинними процесами в молочних залозах, грудній клітці
- паховий - розвивається в області паха при інфекціях статевих органів, сечовидільної системи, нижніх кінцівок 
- мезентеріальний - локалізується в брижі кишківника, пов’язаний з кишковими інфекціями
- медіастинальний - виникає в зоні середостіння внаслідок інфекцій і пухлин дихальних шляхів, туберкульозу.

Причини запалення лімфовузлів

Лімфаденіт може виникнути внаслідок декількох причин:

• якщо в лімфу потрапляє занадто велика кількість збудників через масивний інфекційний процес (гнійна рана, абсцес, важка ангіна)
• внаслідок зниженого імунітету лімфоцити в лімфатичному вузлі можуть не встигати знешкоджувати інфекційні агенти
• через високу агресивність деяких мікроорганізмів, які виділяють токсини і ферменти, здатних руйнувати тканини і призводити до запалення вузла (стафілококи, стрептококи).

В такому разі інфекційні агенти проникають в тканини і розмножуються, призводячи до запалення лімфовузлів.
Лімфаденіт викликається бактеріальною, вірусною інфекцією, грибковими та паразитарними захворюваннями. При цьому джерело інфекції часто знаходиться в органах, розташованих поряд з лімфовузлом. 

До лімфаденіту можуть призвести системні патології, що призводять до зниження імунітету.
Лімфатичні вузли можуть запалюватися внаслідок онкологічних процесів - лімфоми, лейкозу, метастатичних уражень.

Симптоми запалення лімфовузлів

Лімфаденіт супроводжується симптомами, сила проявів яких залежить від клінічної форми перебігу запалення.

Ознаки запалення лімфовузлів при гострій формі з’являються і посилюються швидко:

• збільшення і сильний біль в ділянці вузла
• підвищення температури тіла, загальна слабкість
• ущільнення вузла.

У разі формування абсцесу можливе розм’якшення вузла з флюктуацією (відчуттям коливання рідини всередині).

Хронічний лімфаденіт характеризується менш вираженими симптомами:

• збільшення вузлів помірні але тривалі
• відсутність сильного болю, відчуття дискомфорту в ділянці запаленого вузла
• ущільнення лімфовузлів, що порушує їх функцію.

Можливі ускладнення лімфаденіту

Якщо не розпочати лікувати запалення лімфовузлів вчасно, а захворювання продовжує прогресувати, можливий розвиток ускладнень патології:

• абсцес - утворення гнійної порожнини всередині вузла
• флегмона - поширення гнійного запалення в навколишні тканини
• сепсис - потрапляння збудників запалення в кров з розповсюдженням інфекції по всьому організму
• перехід у хронічну форму - тривале ураження лімфатичних вузлів із періодичними загостреннями.

Крім того, в залежності від локалізації запалення, можуть уражатися навколишні тканини і органи: органи малого таза при паховому лімфаденіті, середостіння або мозок при шийному тощо.

Часто лімфаденіт може свідчити про приховані інфекції або інші патології в організмі. У разі настання симптомів слід негайно звернутися за професійною допомогою до лікаря-хірурга. Він проведе діагностику, призначить ефективне лікування не тільки лімфовузлів, а й з’ясованої першопричини запалення. На підставі результатів обстеження пацієнту може знадобитися консультація інших спеціалістів. 

В UniClinic лікуванням запалення лімфатичних вузлів лікують досвідчені лікарі-хірурги:

Костровський Олександр Миколайович - лікар-оториноларинголог вищої категорії, хірург-оториноларинголог, онкоотоларинголог, дитячий оториноларинголог, член кількох профільних асоціацій України і Європи, кандидат медичних наук. Олександр Миколайович спеціалізується на патологіях ЛОР-органів. Надає фахову консервативну і хірургічну допомогу, здійснює надскладні операції з елементами щелепно-лицьової і пластичної хірургії.

Варжапетян Сурен Діасович - досвідчений щелепно-лицьовий хірург, лікар вищої категорії, доктор медичних наук, професор. Основний напрямок діяльності Сурена Діасовича - надання хірургічної допомоги пацієнтам з щелепно-лицьовими патологіями, набутими і вродженими. Лікар Варжапетян веде активну наукову діяльність, в повсякденній хірургічній практиці використовує найновітніші методики світової хірургії щелепно-лицьової зони.

Кравченко Роман Васильович - лікар-хірург вищої категорії, має компетенції в загальній, ургентній хірургії, хірургії травм. Проводить амбулаторний прийом пацієнтів, надає весь комплекс необхідної амбулаторно-поліклінічної хірургії. Роман Васильович є спеціалістом з медицини невідкладних станів. В своїй роботі орієнтується на найсучасніші тенденції і рекомендації світової медицини. 

Вяткін Вадим Юрійович - лікар-хірург, спеціалізується на амбулаторній хірургії. Здійснює прийом пацієнтів, які потребують хірургічної допомоги. Спираючись на сучасні протоколи і методики, проводить малоінвазивні втручання із застосуванням радіохвильового скальпеля, який мінімізує можливість кровотечі. Вадим Юрійович також здійснює лікування хронічних ран, які погано заживають.

Методи діагностики лімфаденіту

Лімфаденіт може бути викликаний різними причинами, тому метою лікаря є не тільки визначення запалення лімфатичного вузла, але й з’ясування його походження. Для діагностики лімфаденіту потрібно провести комплексне повноцінне обстеження пацієнта із застосуванням сучасних інструментальних і лабораторних методів.

На прийомі лікар-хірург збирає анамнез: вивчає скарги пацієнта, його історію хвороби, звертає увагу на перенесені інфекції, травми, наявність супутніх захворювань, можливих стоматологічних або проблем ЛОР-органів. Проводить фізикальний огляд з пальпацією запалених лімфовузлів для оцінки їх розмірів, щільності, рухомості і болючості.
Лікарем призначаються діагностичні дослідження:

• Інструментальні:

- УЗД лімфовузлів - для визначення їх структури та наявності гною
- КТ або МРТ - при підозрі на глибоке ураження або онкологічний процес.

• Тонкоголкова аспіраційна біопсія лімфатичних вузлів або хірургічна біопсія - проводиться у разі підозри на злоякісний процес, метастази в лімфовузли, а також можливі специфічні інфекції (туберкульоз, сифіліс, токсоплазмоз, бруцельоз, інші).
• Лабораторні аналізи:

- загальний крові - для визначення ознак запалення
- біохімічний крові - з метою виявлення специфічних маркерів захворювань, що можуть викликати лімфаденіт
- серологічні тести крові на вірусні чи бактеріальні інфекції
- бактеріологічне дослідження біоптату - для ідентифікації збудника інфекції та його чутливості до антибактеріальної терапії
- цитологічні і гістологічні дослідження біоптату - визначення природи запалення, виключення або підтвердження онкологічного процесу.

Етапи лікування лімфаденіту

На підставі результатів діагностики лікар визначається, як лікувати лімфаденіт, складає план терапії, що залежить від форми патології, тяжкості ураження і наявності ускладнень. Виходячи з клінічної ситуації, застосовується хірургічна і консервативна допомога.

В більшості випадків, якщо запалення не перейшло в гнійну форму, лікування розпочинають з консервативної терапії. Пацієнту призначаються:

• антибактеріальні або противірусні засоби (залежно від визначеного збудника)
• протизапальні, жарознижувальні препарати (для зменшення набряку і усунення інтоксикації)
• місцеве лікування (сухе тепло, фізіотерапевтичні процедури)
• дієве лікування захворювання, що стало причиною лімфаденіту (тонзиліту, отиту, карієсу тощо).

У разі настання ускладнень застосовується хірургічне лікування:

• розтин і дренування абсцесу для вилучення вмісту
• видалення некротизованих тканин, санація рани.

Одночасно призначається відповідна антибактеріальна або противірусна терапія, заходи дезінтоксикації організму.

При специфічних формах ураження - запалення, викликаного туберкульозом, іншими інфекційними захворюваннями, а також пухлинними процесами - застосовується специфічна терапія, яка відповідає клінічному випадку, проводиться хірургічне видалення лімфатичного вузла. 

Протягом відновлювального періоду після проведеного лікування для запобігання можливим рецидивам захворювання потрібні періодичні  контрольні огляди лікаря. 

Слід пам’ятати - самовільне лікування може призвести до розвитку ускладнень. У разі появи симптомів запалення  слід обов’язково звернутись до лікаря. 

Профілактика лімфаденіту

Для запобігання запалення лімфовузлів варто дотримуватися зрозумілих рекомендацій:

• лікувати інфекційні захворювання вчасно і правильно
• усувати вогнища хронічного запалення - карієсу, тонзиліту, отиту, синуситу, іншого
• формувати імунітет:

- дотримуватись повноцінного харчування і питного режиму
- підтримувати регулярну фізичну активність
- уникати хронічного стресу
- відмовитись від шкідливих звичок

• доглядати за шкірою - дотримуватись особистої гігієни, обробляти садна і порізи антисептиками
• проходити регулярні профілактичні огляди - контролювати хронічні захворювання. 

Поширені питання

Скільки часу триває лікування лімфаденіту?

В неускладнених випадках і серозній формі лімфаденіту, при умові ефективної терапії, призначеної лікарем, на одужання піде біля 1-2 тижнів. У разі специфічних чи ускладнених форм захворювання лікування може бути значно тривалішим - від кількох місяців до року. 

Правильно діагностований лімфаденіт добре піддається терапії та рідко призводить до ускладнень. Турбота про імунітет, уважне ставлення до власного здоров’я допоможуть уникнути рецидивів захворювання.