Згущення крові після 40–50 років: основні ризики та профілактика

Слід зазначити, що словосполучення “згущення крові”, “густа кров” в медичному розумінні є дещо некоректними. Такі стани складу крові визначають як “гіперкоагуляція” або “схильність до тромбоутворення”. Але, зважаючи на популярність і вживаність серед пацієнтів термінів “згущення крові” і “густа кров”, в цьому тексті ми будемо оперувати саме ними.

Що означає “згущення крові”?

Система гемостазу

Для підтримання життєдіяльності в організмі людини функціонує система гемостазу - комплекс фізіологічних механізмів, що забезпечують зупинку кровотечі при пошкодженні судини, водночас зберігаючи кров у рідкому стані в межах судинного русла. 

Система гемостазу складається зі взаємопов’язаних складових:

• судинна реакція - звуження пошкодженої судини для зменшення крововтрати
• первинний гемостаз - формування первинної тромбоцитарної пробки
• вторинний гемостаз - активація факторів згортання з утворенням фібринового тромбу
• протизгортальна система - обмеження надмірного тромбоутворення
• фібринолітична система - розчинення тромбу після відновлення цілісності судини.

В нормі ці механізми перебувають в балансі, порушення якого може призводити або до патологічних тромбозів, або до підвищеної кровоточивості. 

“Згущення крові”

“Згущення крові”, “густа кров” - це умовні терміни, що свідчать про зсув системи гемостазу в бік збільшення щільності крові й можуть означати:

• підвищену в'язкість крові - збільшення кількості формених елементів крові
• посилену активність системи згортання (гіперкоагуляцію) - схильність до тромбоутворення
• відносне згущення - зменшення об’єму плазми крові через зневоднення організму.

Вікові зміни системи гемостазу

Після 40-50 років в системі гемостазу відбуваються зміни, які супроводжуються підвищенням активності факторів згортання, збільшенням рівню фібриногену. В той же час відбувається зменшення дії природних компенсаторних механізмів.
Сукупність цих факторів може призвести до так званого “згущення крові” - стану, який потребує медичного контролю.

Чому “згущення крові” так небезпечне

“Густа кров” - це маркер порушень в системі гемостазу, які можуть стати причиною тромбоутворення і призвести до серйозних гострих станів, серед яких інфаркт міокарду та ішемічний інсульт.
“Згущення крові” також може викликати порушення мікроциркуляції, що супроводжується відповідними симптомами - головним болем, запамороченням, погіршенням когнітивних функцій тощо.
З метою запобігання таким ускладненням, людям середнього віку рекомендовано слідкувати за показниками крові, регулярно проходити профілактичні обстеження організму.

Чому виникає “згущення крові” у дорослому віці

Зміни в системі гемостазу в середньому віці формуються під впливом кількох груп факторів:

• Фізіологічні та поведінкові причини: хронічне зневоднення, куріння, малорухливий спосіб життя
• Серцево-судинні захворювання, порушення обміну речовин: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, метаболічний синдром, ожиріння, атеросклероз
• Гематологічні фактори: підвищені гематокрит або гемоглобін, еритроцитоз, надмірне утворення клітин крові в кістковому мозку, генетичні порушення системи гемостазу
• Гормональні причини: фізіологічні вікові процеси, замісна гормональна терапія
• Хронічні запальні процеси: сприяють підвищенню рівню фібриногену. 

Для надання ефективної медичної допомоги у разі “згущення крові”, першочерговим завданням лікаря стає з’ясування причин, що його викликали.

Якщо “густа кров” - які симптоми можуть з’явитися?

На початкових етапах “згущення крові” може протікати без помітних симптомів  і бути виявленим тільки під час лабораторного обстеження. З часом, внаслідок порушення мікроциркуляції, можуть з’явитися неспецифічні клінічні прояви:

• головний біль, запаморочення, шум у вухах
• підвищена втомлюваність, сонливість.

Розвивається венозний застій, який супроводжується відчуттям важкості в ногах, набряками і болем в литках, появою судинних сіток на нижніх кінцівках. Подальший розвиток патології і схильність до тромбоутворення можуть призвести до тромбозу глибоких вен.

Найнебезпечнішими наслідками можливого тромбоутворення є:

• інсульт (ішемічний) - перекриття тромбом судини мозку, супроводжується слабкістю в кінцівках, порушенням мовлення, асиметрією обличчя
• інфаркт міокарда - закупорка тромбом коронарної артерії, виявляє себе гострим болем у грудях, задишкою, холодним потом
• тромбоемболія легеневої артерії - блокування тромбом викликає раптову задишку, біль у грудях, напад тахікардії.

Поява таких симптомів свідчить про необхідність отримання термінової медичної допомоги.

Аналізи, які вказують на “згущення крові”

Як перевірити чи “густа кров”?

Для оцінки рівня щільності крові застосовується комплекс лабораторних досліджень:

• Загальний аналіз крові - оцінка її клітинного складу. При “згущенні крові” підвищуються показники:

- гематокрит (Hct) 
- гемоглобін (Hb) 
- еритроцити 
- тромбоцити.

• Коагулограма (гемостазіограма) - основний аналіз стану системи гемостазу. Основні з них:

- ПЧ - протромбіновий час - показник швидкості зовнішнього шляху згортання крові, активується при попаданні в кров тканинного фактору, що свідчить про ушкодження тканин 
- АЧТЧ - активований частковий тромбопластиновий час - швидкість утворення згустку
- фібриноген - оцінка рівню білка, який є основою майбутнього тромбу
- D-димер - маркер активного тромбоутворення та розчинення тромбу.

МНВ (міжнародне нормалізоване відношення)

Інша назва - INR (International Normalized Ratio) - стандартизований показник, основним призначенням якого є уніфікація результатів коагулограми незалежно від лабораторії і використаних під час дослідження реагентів. Використовується для діагностики порушень згортання, контролю терапії антикоагулянтами з метою оцінки ризику кровотечі або тромбозу.

В інноваційному медичному закладі UniClinic успішно функціонує власний Лабораторний клініко-діагностичний блок, який в автоматичному режимі забезпечує швидкі та надточні дослідження широкого спектру будь-якого рівня складності. Завідує Лабораторією досвідчена лікарка вищої категорії Ребець Оксана Луківна. Лікарка постійно впроваджує в свою повсякденну діяльність новітні методики дослідження клінічного матеріалу, веде активну наукову діяльність. Оксана Луківна регулярно друкується в фахових виданнях міжнародного рівня у співавторстві і з власним доробком. 

Хто призначає аналізи та інтерпретує результати дослідження?

Зазвичай лабораторні аналізи призначає лікар-терапевт або сімейний лікар - саме до цих спеціалістів в першу чергу звертається дорослий пацієнт із скаргами на самопочуття або з профілактичною метою. 
Оцінювати виявлені ознаки “густої крові” має лікар - тільки спеціаліст знає, що далі робити, адже окремий показник без клінічного контексту не дозволяє встановити діагноз. 
Іноді, за даними обстеження, пацієнт направляється на консультацію до лікаря-гематолога, який може призначити додаткові аналізи для з’ясування, чому у пацієнта виникли показники “густої крові”. З огляду на виявлені причини зсуву в системі гемостазу лікар розробляє тактику дієвого лікування.

В сучасному медичному закладі UniClinic працює лікарка-гематолог Гуріна Єлизавета Володимирівна, яка має досвід роботи з широким спектром гематологічних захворювань. Лікарка проводить консультативний прийом, здійснює стернальну пункцію. В своїй лікарській практиці Єлизавета Володимирівна спирається на використання найсучасніших методів вітчизняної й міжнародної гематології. Застосовує індивідуальний підхід, знаходить оптимальне рішення для ефективного лікування кожного пацієнта. 

Також, для уточнення діагнозу і визначення супутніх ризиків, пацієнт може бути направлений на консультацію до інших спеціалістів - ендокринолога, кардіолога. 

“Згущення крові” - лікування причин і медичний контроль

Тактика лікування патології, що призвела до “згущення крові” залежить від визначеної першопричини виникнення зсуву показників у її складі. Медикаментозна терапія при цьому застосовується не завжди і призначається за наявності:

• тромбозу - перенесеного або у разі високого ризику його розвитку
• тромбофілій - спадкових або набутих
• підвищення рівню фібриногену
• інфаркту міокарда або ішемічного інсульту в анамнезі
• фибриляції передсердь.

Також медикаментозна терапія може бути застосована у разі хірургічних втручань в перед- і післяопераційний період для профілактики тромбоемболічних ускладнень або корекції порушень гемостазу.

Принципи індивідуального підбору терапії

Рішення про призначення терапії приймається індивідуально після оцінки співвідношення користі та ризику можливих кровотеч. При цьому лікарем беруться до уваги:

• визначення рівню тромботичного ризику
• аналіз лабораторних показників
• виявлення супутніх захворювань.

Чому самолікування при “густій крові” небезпечне

Самостійне неконтрольоване розрідження крові за допомогою медикаментів може призвести до серйозних наслідків:

• шлунково-кишкових кровотеч
• геморагічного інсульту
• прихованих внутрішніх крововтрат.

Будь-яка медикаментозна корекція в’язкості крові може проводитись виключно за призначенням лікаря за умови регулярного лабораторного контроля показників.

Підтримка системи гемостазу після 40-50 років

Основні напрямки профілактики вікового “згущення крові”:

• підтримка адекватного питного режиму і збалансованого харчування
• дотримання регулярної фізичної активності
• нормалізація маси тіла
• відмова від куріння.

Профілактичні заходи особливо важливі у разі спадкової схильності або наявності серцево-судинних факторів ризику.

Зниження факторів ризику гіперкоагуляції

До таких заходів відносять:

• терапія артеріальної гіпертензії
• корекція ліпідного профілю
• компенсація цукрового діабету
• лікування варикозної хвороби.

Контроль супутніх захворювань і регулярні обстеження

Після 40-50 років рекомендовано проходити регулярні лабораторні обстеження з профілактичною метою - 1 раз на рік робити загальний аналіз крові, а також, за показаннями:

• коагулограму
• ліпідограму
• контроль рівня глюкози 
• оцінку серцево-судинного ризику.

Регулярний медичний нагляд дозволяє своєчасно виявити негативні зміни в системі гемостазу та запобігти розвитку тромбозів.

Поширені питання

Чи може “згущення крові” бути тимчасовим?

Так, може. Найчастіші причини тимчасового підвищення в’язкості крові:

• зневоднення, перебування у спекотному кліматі
• інфекція, поточна або перенесена
• стрес, фізичне перенавантаження.

У таких випадках показники нормалізуються після усунення провокуючого фактора.

Чи завжди “густа кров” потребує медикаментозної корекції?

Ні, не завжди. В більшості випадків рекомендується модифікація способу життя, харчування і питного режиму, а також контроль супутніх станів - атеросклерозу, гіпертензії, цукрового  діабету.

Не зважаючи на природні вікові зміни, “згущення крові” піддається ефективному контролю. Регулярні профілактичні обстеження, корекція способу життя та індивідуально підібрана терапія значно знижують ризик тромбозів і серцево-судинних ускладнень.