Деменція: причини появи та як її попередити

Що таке деменція

Деменція (набуте слабоумство) - це комплекс симптомів або синдром, який розвивається внаслідок порушення нормальної роботи головного мозку людини через нейродегенеративні або судинні захворювання. Характеризується наростаючим погіршенням вищої нервової діяльності і зниженням когнітивних функцій - пам’яті, інтелекту, орієнтації, здатності до навчання і встановлення соціальних зв’язків. 

Процес розвитку деменції відбувається поступово, прояви розладу прогресують місяцями і навіть роками. Хворі люди можуть не усвідомлювати змін, що з ними відбуваються, доки вони не стають помітними для оточуючих. На останній стадії хворий стає повністю безпорадним і залежним від догляду і турботи інших. Таким чином, від патології страждають не тільки дементні пацієнти, але і їх близькі. Розвиток деменції без належного лікування призводить до розпаду особистості. 

Види деменції. Причини розвитку деменції.

Деменція розвивається через пошкодження клітин головного мозку внаслідок неврологічних захворювань, травм чи порушення кровопостачання. Взаємодія між різними ділянками мозку погіршується, що призводить до неможливості коректного сприйняття та обробки інформації, викликаючи характерні симптоми.
Деменції розрізняють за основними принципами - віковим і етіологічним (за причиною виникнення).

За віком:

• пресенільні - розвиваються у віці 40-60 років
• сенільні - з’являються у літніх людей, старших за 65 років, найбільш поширений вид деменції.

За етіологією (причиною ураження головного мозку):

• Хвороба Альцгеймера (стареча деменція) - найчастіша причина розвитку патології. В клітинах мозку накопичуються бета-амілоїди (нерозчинні білки),утворюються бляшки з відмерлих нейронів і нейрофібрилярні клубки, викликаючи поступове погіршення пам’яті, дезорієнтацію, мовленнєві труднощі, зміни настрою. 
• Судинна деменція - виникає внаслідок ішемічного порушення мозкового кровообігу (наприклад, інсульту). Призводить до раптового зниження когнітивних функцій, сповільнення мислення, труднощів з концентрацією уваги, координацією рухів.
• Деменція з тільцями Леві - викликається аномальними білковими відкладеннями (тільцями Леві) в нейронах. Характерні симптоми - коливання рівня когнітивних функцій, галюцинації, порушення сну, рухової координації.
• Лобно-скронева - пов’язується з ушкодженням лобних і скроневих ділянок мозку. Один із видів такої деменції - хвороба Піка, при якій відбувається атрофія нейронів і поява аномальних клітин в фронтальній зоні головного мозку. Супроводжується вираженою зміною особистості, поведінковими розладами, порушенням мовлення. 
• Паркінсонічна - виникає на пізніх стадіях хвороби Паркінсона, викликаючи когнітивні порушення, уповільнення мислення, галюцинації, тремор кінцівок.
• Змішана - являє собою комбінацію кількох видів, найчастіше старечої і судинної. Симптоми можуть варіюватися залежно від домінуючої патології. 

Це, так звані, первинні деменції, кожна з яких має свої особливості, але їх об’єднує прогресуюче погіршення когнітивних функцій.

Існують також вторинні деменції, які виникають внаслідок інших захворювань - травм і пухлин голови, інфекцій, хронічного алкоголізму тощо. Можуть бути частково оборотними після усунення основної причини, що їх викликала.

Фактори ризику розвитку деменції

З віком ризик розвитку слабоумства збільшується через біологічні зміни в головному мозку. До факторів, які можуть сприяти розвитку деменції також відносять:

• малорухливий спосіб життя, зайву вагу, ожиріння
• незбалансований раціон, смажену і жирну їжу
• зловживання алкоголем, тютюнопаління
• цукровий діабет
• підвищений артеріальний тиск, високий рівень холестерину в крові
• тривале порушення сну, депресію
• дефіцит вітамінів В6, В12, D, фолієвої кислоти
• неконтрольований прийом деяких лікарських засобів
• забруднене повітря 

та інші фактори.

Основні симптоми деменції

Деменція має характерні ознаки, загальні для всіх захворювань, що до неї призвели:

• порушення пам’яті 
• дезорієнтація в часі та просторі
• зниження мовних навичок 
• труднощі з прийняттям рішень, втрата логічного мислення
• тривожність, депресія, емоційна нестабільність
• зміни в поведінці.

Розвиток деменції відбувається в кілька стадій, кожна з яких супроводжується відповідними симптомами: 

• Легкий ступінь - виникають труднощі в соціальній взаємодії з малознайомими людьми, при цьому з близькими людьми такого не спостерігається.
• Помірний ступінь - відзначаються складнощі в щоденних рутинних діях, дезорієнтація в просторі  і часі.
• Тяжкий ступінь - спостерігаються когнітивні порушення і розумова деградація, може втратитися контроль за фізіологічними відправленнями.

Як діагностують деменцію

Діагностикою і лікуванням деменцій займаються спеціалісти - лікарі-психіатри.

В сучасному медичному закладі UniClinic практикують досвідчені фахівці:

Вербицька Юлія Володимирівна - лікарка-психіатр першої категорії, лікарка-психотерапевт, спеціалізується на допомозі пацієнтам під час кризових періодів життя, труднощів у взаємовідносинах, у разі деструктивних емоцій. Фахово діагностує і лікує деменції різної етіології. Практикує найновітніші розробки і протоколи світової медицини в сфері психіатрії.

Чередніченко Наталія Валеріївна - лікарка-психіатр першої категорії, кандидатка медичних наук за фахом “Психіатрія”, лікарка-невролог вищої категорії. Основний напрямок роботи Наталії Валеріївни - діагностика і корекція когнітивних та психопатологічних синдромів при нейропсихіатричних розладах. Використовує новітні і персоналізовані підходи до лікування синдрому деменції.

Визначення діагнозу деменції потребує комплексного підходу, який базується на описі клінічних симптомів, тестах когнітивних функцій, інструментальних та лабораторних дослідженнях.
Перш за все, лікарем збирається анамнез - інформація про наявні симптоми, їх тривалість і прогресування. Для цього проводиться співбесіда з родичами - саме вони можуть описати зміни в поведінці, пам’яті і соціальних навичках пацієнта.

Здійснюється фізикальний огляд - оцінюється неврологічний стан, рухові порушення, міміка, інші ознаки розладу.
Для визначення когнітивних порушень - пам’яті, уваги, мовлення, просторової орієнтації - лікарем проводяться спеціальні тести. 
З метою підтвердження органічного ураження головного мозку і його оцінки обов’язково призначаються додаткові інструментальні дослідження: МРТ або КТ головного мозку, електроенцефалографія (ЕЕГ), УЗД судин.
Для встановлення діагнозу “деменція” беруться до уваги наступні прояви:

• порушення пам’яті
• наявність розладу абстрактного мислення, критики
• зміна особистості
• зниження соціалізації
• наявність органічної патології.

Для визначення вторинної, можливо оборотної, деменції проводяться лабораторні аналізи - загальний аналіз крові, рівень вітаміну В12, фолієвої кислоти, рівень тиреоїдних гормонів, печінкові і ниркові проби, обстеження на предмет інфекції.

Лікування деменції

Первинну деменцію, на жаль, вилікувати повністю неможливо. В цьому випадку зусилля лікарів направлені на уповільнення прогресування патології і покращення якості життя пацієнта. 
Медикаментозне лікування підбирається в залежності від виду деменції, інтенсивності та швидкості зростання її проявів. Підбір необхідних лікарських засобів здійснюється виключно лікарем.
До немедикаментозних методів терапії відносять:

• проведення когнітивних тренувань
• прослуховування улюбленої музики
• підтримка фізичної активності
• встановлення соціальних контактів
• вживання збалансованого раціону продуктів
• створення спокійного оточуючого середовища.

Також лікарем-психіатром надаються докладні рекомендації щодо організації догляду за пацієнтом з деменцією, проводиться психологічна підтримка родичів або опікунів, що його здійснюють.

Ефективні методи профілактики деменції

Основними напрямками профілактики розвитку слабоумства є:

• тренування когнітивних функцій - читання, ігри на логіку, розв’язання головоломок, освоєння нових навичок, вивчення іноземних мов
• підтримка судинної системи в здоровому стані - адекватна фізична активність, дотримання режиму сну, збалансоване харчування, соціальна діяльність тощо.

Поширені питання

Яка різниця між деменцією і хворобою Альцгеймера?

Хвороба Альцгеймера - це захворювання, яке, серед інших, призводить до синдрому деменції.

Як підтримати людину з деменцією?

Слід керуватися рекомендаціями лікаря. Головне в догляді за людиною з деменцією - зберігати терпіння, любов та розуміння. Адже такі хворі потребують не лише догляду, а й теплого ставлення, яке допоможе їм почуватися у безпеці.

Діагноз “деменція” - не привід впадати у відчай. Адже сучаснi методи і комплексний підхід до лікування патологій, що її викликають, здатні суттєво  уповільнити посилення симптомів і покращити якість життя пацієнта.