Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення

Що таке ДППЗ

Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППЗ) - це форма периферичного запаморочення, що виникає внаслідок порушення роботи вестибулярного апарату внутрішнього вуха. 
Супроводжується раптовими сильними нападами запаморочення під час зміни положення голови - нахилі чи повороті, вставанні з ліжка.

Причини доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення

Внутрішнє вухо приймає участь в забезпеченні рівноваги тіла. До його будови входить особливий орган - лабіринт, який складається з равлика, присінка і трьох напівкружних каналів - петлеподібних структур, що заповнені рідиною і містять рецептори, чутливі до її переміщення. Вестибулярний апарат внутрішнього вуха містить отолітову мембрану - структуру, яка реагує на зміну положення тіла в просторі, притискаючи і стимулюючи волоскові клітини (рецепторні клітини вестибулярного апарата внутрішнього вуха). Це дозволяє мозку формувати відчуття рівноваги.

Іноді від мембрани відокремлюються отоліти - крихітні кристали кальцію. Отоліти можуть переміщуватись в напівкружні канали, викликаючи помилкову чутливість до змін положення голови, що призводить до нападів запаморочення.

Клінічна картина ДППЗ

Основні симптоми

Напади запаморочення при ДППЗ зазвичай короткочасні - відбуваються від декількох секунд до 1-2 хвилин. При цьому можуть бути дуже інтенсивними, викликаючи страх падіння чи нудоту. Основні симптоми патології:

• раптове відчуття обертання навколишніх предметів, що з’являється при нахилі, повороті або закиданні голови
• мимовільні ритмічні рухи очей під час нападу - ністагм, ознака залучення вестибулярного апарату
• короткочасне порушення рівноваги після запаморочення
• легка тривожність, відчуття дезорієнтації
• сильний потяг до блювання під час нападу.

Напади запаморочення зазвичай мають позиційний характер і спостерігаються при певних рухах, зникаючи у стані спокою. Інтенсивність симптомів може поступово зменшуватись після кількох повторних епізодів через адаптацію вестибулярної системи.

Потенційні фактори ризику розвитку ДППЗ

До таких факторів відносять:

• зміни у внутрішньому вусі, пов’язані з віком
• черепно-мозкові травми
• інфекції вестибулярного апарату
• захворювання внутрішнього вуха
• нерухомість голови, тривала (або вимушена) 
• порушення мозкового кровообігу.

Пароксизмальне позиційне запаморочення також може виникнути з невідомих причин, які не до кінця досліджені сучасною медициною.  

Діагностика ДППЗ

На фоні симптомів ДППЗ людина часто одразу поспішає проконсультуватися з лікарем-неврологом, підозрюючи неврологічну причину нападів запаморочення. Звичайно, пройти профілактичний огляд невролога ніколи не буде зайвим. Але ДППЗ потребує діагностики сумісно з іншим спеціалістом - лікарем-оториноларингологом.

В інноваційному медичному закладі UniClinic  прийом пацієнтів з патологіями ЛОР-органів здійснюють досвідчені спеціалісти:

Костровський Олександр Миколайович - лікар-оториноларинголог вищої категорії, хірург-оториноларинголог, онкооториноларинголог, дитячий оториноларинголог, основний напрямок діяльності якого - хірургічна допомога при ЛОР-патологіях, в тому числі злоякісної природи. Олександр Миколайович з точністю діагностує ДППЗ, має досвід успішного лікування цього захворювання. 

Бойко Олександра Юріївна - лікарка-оториноларинголог першої категорії, дитячий оториноларинголог. Олександра Юріївна з успіхом застосовує найновітніші протоколи і методики для діагностики і успішного лікування оториноларингологічних патологій, в тому числі має досвід допомоги пацієнтам з ДППЗ.

Рожицина Олена Володимирівна - лікарка-оториноларинголог, лікує дорослих і дітей. Здійснює консультативний прийом пацієнтів з патологіями ЛОР-органів, надає невідкладну допомогу в амбулаторних умовах. Олена Володимирівна практикує індивідуальний підхід до кожного пацієнта, успішно лікує ДППЗ. 

Діагностика ДППЗ базується на зборі анамнезу, опитуванні пацієнта і проведенні спеціальних позиційних тестів, що провокують настання нападу запаморочення та ністагм. Таким чином відбувається підтвердження можливого діагнозу ДППЗ.

Крім того, лікарем може бути задіяна диференційна діагностика для виключення інших захворювань зі схожими проявами: інсульту, ортостатичної гіпертензії, вестибулярної мігрені, хвороби Меньєра. З цією метою, крім опитування пацієнта, можуть бути призначені додаткові тести і  дослідження - МРТ, КТ, рентгенографія, які призначаються для підтвердження відсутності уражень головного мозку або шийного відділу хребта.

Основні методи лікування ДППЗ в UniClinic

Встановивши діагноз ДППЗ, лікар призначає ефективне лікування, яке зазвичай обмежується виконанням відповідних вправ. Терапія спрямована на повернення отолітів, що викликають хибну реакцію мозку, в природне положення у присінку вестибулярного апарату внутрішнього вуха.

Репозиційні маневри при ДППЗ

Це спеціальні вправи, які сприяють переміщенню отолітів в правильне положення. Найвідоміші методики:

• маневр Еплі  
• маневр Семонта 
• маневр Лемперта 

Більшість пацієнтів відчувають помітне полегшення вже після 1-2 разів виконання цих простих вправ.

Вестибулярна гімнастика для ДППЗ

Якщо запаморочення повторюється, або є залишкові симптоми, пацієнту призначається комплекс вправ для тренування вестибулярного апарату - вправи Брандта-Дароффа, інші, які допомагають мозку адаптуватися до змін рівноваги й зменшують ризик рецидивів.

Медикаментозне лікування ДППЗ

Медикаменти при ДППЗ застосовуються для полегшення симптомів патології. З цією метою призначаються:

• протизапаморочливі засоби
• протиблювотні препарати
• судинні та ноотропні засоби (для поліпшення мікроциркуляції у внутрішньому вусі).

Хірургічне лікування у складних випадках

Може бути застосоване лише у виняткових випадках, коли всі задіяні консервативні методи не призвели до бажаного ефекту. 

ДППЗ: ускладнення

За відсутності лікування ДППЗ може призвести до деяких ускладнень:

• раптові падіння і травми - через можливу втрату рівноваги
• психоемоційні наслідки - тривожність, порушення сну
• неправильне сприйняття рухів голови - пацієнтом може бути обмежена фізична активність
• рецидивуюча форма ДППЗ - внаслідок хронізації процесу.

Профілактика доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення

ДППЗ має схильність до рецидивів. Профілактичні заходи при цьому захворюванні спрямовані на стабілізацію роботи вестибулярного апарату, підтримку нормального кровообігу головного мозку та зменшення ризику повторного зміщення отолітів у внутрішньому вусі:

• контроль рухів - уникнення різких змін положення голови
• виконання вправ - тренування вестибулярного апарату
• підтримка здоров’я судин - лікування артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, остеохондрозу шийного відділу хребта
• запобігання травмам голови - уникнення провокації повторного епізоду ДППЗ
• звернення до спеціаліста - для діагностики і проведення репозиційних маневрів з метою профілактики або у разі рецидиву патології.

Поширені питання

Чи можливі рецидиви після лікування ДППЗ?

Так, рецидиви можливі, особливо у разі ігнорування симптомів і відсутності лікування ДППЗ. Крім того - можуть виникнути нові напади запаморочення через отоліти, що здатні повторно відділитися від отолітової мембрани.

Сучасна медицина має ефективні методи боротьби з доброякісним пароксизмальним позиційним запамороченням. Головне - не ігнорувати симптоми й вчасно звернутися до лікаря для діагностики і призначення дієвого лікування.