Хронічний гайморит: як лікувати та профілактика загострень хвороби

Що таке хронічний гайморит

Хронічний гайморит - це тривале або періодичне запалення слизової оболонки гайморових (верхньощелепних) пазух носа. Найчастіше захворювання є наслідком недолікованого гострого гаймориту або риніту. Також може виникнути під впливом певних чинників, в тому числі інфекційних, які викликають запальний процес в пазухах носа. Вважається хронічною патологією, якщо симптоми захворювання спостерігаються протягом 12 тижнів і більше, або гайморит має схильність до рецидивів. 

Причини розвитку хронічного гаймориту

Основні причини виникнення

В більшості випадків розвиток захворювання спричинений наявністю риніту - інфекційного запалення слизової порожнини носа. Запальний процес може поширитись на сусідні пазухи і викликати закупорку каналу, що поєднує їх з носовими ходами. У відповідь на запалення оболонка починає виробляти підвищений об’єм слизу, який накопичується, не маючи виходу, викликаючи характерні для хронічного гаймориту симптоми.

Фактори ризику розвитку хронічної форми

Крім недолікованих інфекцій порожнини носу, розвитку хронічного гаймориту можуть сприяти і інші фактори:

• запальні процеси в верхній щелепі, стоматологічні маніпуляції 
• хірургічні втручання та травми в області носа - затримка слизових накопичень в пазухах призводить до розвитку запалення
• анатомічні порушення - викривлення носової перегородки, поліпи, аденоїдити, звужені носові ходи викликають застій секрету 
• алергічні риніти - набряк слизової носової порожнини заважає нормальному дренуванню гайморових пазух
• ослаблений імунітет - здатність організму ефективно боротися з інфекціями знижується, що сприяє рецидивам захворюваності на гайморит
• зовнішні подразники - вплив диму, пилу, хімічних речовин протягом тривалого часу, що викликає набряк слизових і застій слизу.

Симптоми хронічного гаймориту

Специфічні симптоми захворювання з’являються на фоні загальної слабкості, зниження продуктивності, лихоманки тощо:

• постійна або періодична закладеність носа
• густі виділення з носа з включенням гною, іноді крові
• повна втрата або зниження нюху
• головний біль, що посилюється при нахилі голови вперед
• тягнучий біль в ділянці щік, чола, навколо очей 
• неприємний запах з носа або рота.

Ознаки хронічного гаймориту є дуже характерними і впізнаваними: що робити у випадку їх появи? Слід якнайшвидше звернутися за професійною медичною допомогою до лікаря-оториноларинголога.

В UniClinic здійснюють лікарську практику досвідчені спеціалісти:

Бойко Олександра Юріївна- лікарка-оториноларинголог першої категорії, оториноларинголог дитячий. Лікарка Бойко здійснює прийом пацієнтів ЛОР-профілю, дорослих і дітей, проводить діагностичний огляд, призначає дієву терапію. Олександра Юріївна надає невідкладну кваліфіковану допомогу в амбулаторних умовах шляхом здійснення необхідних малоінвазивних хірургічних процедур. Постійно підвищує свій фаховий рівень, що дозволяє докторці застосовувати найбільш сучасні та ефективні методи діагностики та лікування.

Костровський Олександр Миколайович - лікар-оториноларинголог вищої категорії, хірург-оториноларинголог, онкооториноларинголог, дитячий оториноларинголог, який практикує застосування консервативних і хірургічних методів лікування всього спектру ЛОР-патологій, у тому числі і злоякісної природи. Надає професійну допомогу дорослим і дітям. Лікар Костровський має знання і навички щелепно-лицьового хірурга, пластичного хірурга, які він застосовує під час складних операцій на ЛОР-органах. Олександр Миколайович є активним членом кількох профільних асоціацій державного і європейського рівнів, що дозволяє йому впроваджувати останні досягнення сучасної медицини в сфері оториноларингології в свою повсякденну практику.

Рожицина Олена Володимирівна - лікарка-оториноларинголог, лікує дорослих і дітей. Здійснює консультативний прийом ЛОР-хворих, надає невідкладну допомогу в амбулаторних умовах, застосовує, за потреби, необхідні хірургічні втручання. Має індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Олена Володимирівна постійно навчається, приймає участь в міжнародних профільних заходах для підвищення свого фахового рівня. Активно впроваджує сучасні методи лікування гострих і хронічних станів ЛОР-хворих в свою повсякденну практику. 

Методи діагностики хронічного гаймориту

Визначення патології починається на прийомі у лікаря. 
Спеціаліст збирає анамнез пацієнта, розпитуючи його про симптоми і вивчаючи історію попередніх захворювань.
Оториноларинголог проводить фаховий огляд хворого, використовуючи спеціальні інструменти, а також сучасні методи - ендоскопічний огляд з фото- і відеофіксацією.
Лікарем можуть бути призначені лабораторні аналізи - загальний аналіз крові, бактеріологічне дослідження зразка носових виділень. 
Візуальні методи обстеження - “золотим стандартом” вважається комп’ютерна томографія (КТ) придаткових пазух носа. КТ забезпечує детальне зображення та допомагає виявити причини захворювання (поліпи, анатомічні аномалії, інше). 
На підставі результатів проведеного обстеження, оториноларинголог визначається з діагнозом - хронічний гайморит та розробляє план дієвого лікування.

Як лікувати хронічний гайморит

Як вилікувати хронічний гайморит?

Стратегія адекватного лікування захворювання залежить від причини його виникнення, загального стану пацієнта, наявності супутніх захворювань і пов’язаних з цим ризиків. 
Хронічний гайморит потребує комплексного підходу до лікування. Лікарі можуть застосувати наступні методи терапії:

Консервативні:

• медикаментозна терапія - в залежності від виду інфекції (бактеріальна, вірусна, грибкова),можуть бути призначені відповідні препарати, а також протизапальні, антигістамінні засоби, місцеві судинозвужувальні, кортикостероїди
• промивання носа сольовими розчинами
• фізіотерапевтичні процедури - лазеро-, магнітотерапія, УФО.

Хірургічні:

• ендоскопічна синусотомія - малоінвазивна операція, під час якої за допомогою ендоскопа видаляються патологічні утворення (поліпи, пухлини),відбувається очищення і розширення носових пазух
• пункція гайморової пазухи - прокол стінки пазухи в її найтоншому місці спеціальною пункційною голкою для відведення за допомогою шприцу скупчення слизу і гною і промивання лікувальним розчином. 

Можливі ускладнення хронічного гаймориту

Хронічний гайморит не слід намагатися ігнорувати або лікувати самостійно в домашніх умовах. У разі неналежної терапії, захворювання може призвести до серйозних ускладнень:

• поширення інфекції на сусідні тканини і органи, наслідком чого можуть стати абсцеси, флегмони, бронхіт, отит, менінгіт
• утворення поліпів в носовій порожнині, що викличе подальше ускладнення носового дихання 
• остеомієліт, в результаті розповсюдження інфекції в кісткову тканину навколо пазух.

Профілактика загострення хронічного гаймориту

Перш за все, необхідно вчасно лікувати гострий гайморит, не допускаючи переходу захворювання в хронічну форму, яка важче піддається терапії.
Крім того:

• вчасно усувати можливі анатомічні аномалії носа, які можуть призвести до накопичення секрету в гайморових пазухах
• належно контролювати алергічні захворювання, у разі їх наявності
• регулярно промивати носа сольовими розчинами з метою запобігання можливого застою слизу
• своєчасно проводити санацію ротової порожнини
• постійно підтримувати імунітет на належному рівні, дотримуючись правильного харчування, систематичної фізичної активності тощо.

Поширені питання

Де лікувати хронічний гайморит?

В UniClinic створено оптимальні умови для успішного лікування ЛОР-органів, в тому числі хронічного гаймориту: досвідчені спеціалісти в сфері оториноларингології, комфортна Поліклініка, Діагностичний центр, обладнаний високотехнологічним устаткуванням, сучасний Хірургічний стаціонар. 

Чи можна вилікувати хронічний гайморит повністю?

Так, хронічний гайморит можливо вилікувати повністю. Але слід пам’ятати про можливість повторного захворювання, особливо у разі наявності факторів, які можуть спровокувати рецидив захворювання - анатомічні особливості будови носової порожнини і пазух, тривале перебування в забрудненій атмосфері, присутності алергії та інше.

Чи потрібна операція при хронічному гаймориті?

Не обов’язково. Це залежить від конкретної ситуації - ступеню захворювання, загального стану пацієнта, дієвості попередньо застосованої терапії тощо. Якщо консервативне лікування не дає результатів, лікар може запропонувати проведення операції.

Скільки часу триває лікування хронічного гаймориту?

На жаль, хронічна форма захворювання схильна до рецидивів. Термін лікування залежить від багатьох факторів, в першу чергу від реакції організму пацієнта на призначену терапію, і в кожному випадку визначається індивідуально.

Слід пам’ятати - чим раніше пацієнт звернеться за фаховою медичною допомогою до лікаря і розпочне ефективне лікування, тим кращий прогноз на повне і швидке подолання хронічного гаймориту.