Хвороба Паркінсона: симптоми, діагностика та лікування

Етіологія та патогенез хвороби Паркінсона

Структура головного мозку людини

Людський мозок - це центральний орган нервової системи, який керує всіма функціями організму. Умовно поділяється на кілька основних відділів, кожен з яких важливий для цілісної роботи організму людини:

• великі півкулі
• проміжний мозок
• довгастий мозок і міст
• середній мозок
• мозочок.

Що таке хвороба Паркінсона (ХП)

Ця патологія вражає середній мозок, що відповідає за передачу сигналів між верхніми та нижніми структурами мозку, швидкі зорові та слухові реакції, регуляцію рівноваги та м’язового тонусу. 
Одна із ділянок середнього мозку - чорна субстанція - виробляє дофамін, який відповідає за регуляцію і координацію рухів. 
Хвороба Паркінсона - це хронічне нейродегенеративне захворювання, при якому відбувається поступова загибель та втрата дофамінергічних нейронів у чорній субстанції. Внаслідок дефіциту дофаміну відбувається розлад регуляції рухів.

Хвороба Паркінсона, причини розвитку

Захворювання може бути викликано кількома основними причинами або їх поєднанням:

• Генетичні фактори. 

Спадкові генні мутації, особливо в поєднанні з екологічними факторами (вплив токсинів),призводять до відхилень в білковому і ліпідному обміні. 
Відбувається накопичення патологічних білкових агрегатів (тілець Леві) в клітинах мозку, зниження захисної функції білків нейронів, порушення процесу їх самоочищення.
Особам, які мають близьких родичів з хворобою Паркінсона, слід остерігатися можливого впливу зовнішніх нейротоксичних факторів, щоб не спровокувати розвиток захворювання.

• Нейротоксичні та екологічні тригери.

Ушкодження нейронів чорної субстанції відбувається через негативний вплив токсинів на клітинні мітохондрії. Це може статися при тривалому контакті з пестицидами, гербицидами, важкими металами.
На клітинному рівні розвивається оксидативний стрес, до якого особливо чутливі дофамінергічні нейрони. 
Під дією стресу білки починають згортатися, утворюючи тільця Леві, які заважають нормальній роботі нервової клітини. В мозку виникає хронічне запалення, що призводить до поступового відмирання нейронів.

• Вікові дегенеративні зміни в чорній субстанції.

Внаслідок вікових змін дофамінергічні нейрони можуть поступово ушкоджуватись і відмирати, особливо у разі генетичної схильності до розвитку хвороби Паркінсона. Найчастіше захворювання виникає у літніх людей, старших за 60 років.
Від ХП більше страждають чоловіки, оскільки естрогени в жіночому організмі допомагають підтримувати нормальний рівень дофаміну. Тому жінки можуть захворіти зазвичай уже в післяменопаузальний період, хвороба протікає повільніше.

Клінічна картина хвороби Паркінсона

Клінічна картина, яка проявляється під час розвитку хвороби Паркінсона, супроводжується симптомами - моторними (руховими) і немоторними.

Хвороба Паркінсона, моторні симптоми патології

Ознаки розладу моторики:

• тремор спокою - тремтіння кінцівок в стані спокою, зменшується під час руху
• ригідність - скутість, підвищений м’язовий тонус
• гіпокінезія - зниження рухової активності, сповільненість рухів
• нестійкість - складнощі з підтриманням рівноваги, ризик падінь
• порушення дрібної моторики
• збіднення мімічної мускулатури обличчя - “маскоподібне обличчя”.

Стає складно керувати рухами:

• починати й зупиняти рух
• виконувати послідовність рухів (наприклад - встати людині, яка сидить)
• завершувати один рух перед початком наступного (наприклад - повністю повернутися перш, ніж сісти)

Немоторні симптоми хвороби Паркінсона

Прояви захворювання виникають і прогресують поступово:

• утруднене мовлення - зменшення гучності та чіткості голосу, складнощі з ковтанням
• психоемоційні розлади - тривожність, апатія, депресія
• когнітивні порушення - зниження пам’яті, уваги, деменція на пізніх стадіях
• вегетативні ознаки - підвищене потовиділення, проблеми зі сном, закрепи, розлади сечовипускання
• сенсорні складнощі - зниження нюху, біль і поколювання в кінцівках.

Хвороба Паркінсона розвивається в кілька стадій, які визначають в залежності від тяжкості симптомів, що починають себе проявляти з одного боку тіла і поступово посилюються. Таких стадій п’ять, на останніх з них пацієнт потребує постійної сторонньої допомоги. Зважаючи на серйозність симптомів ХП, у разі появи перших ознак патології потрібно негайно звернутись до лікаря-невролога - ранній початок лікування допоможе зменшити прояви і не допустити швидкого розвитку наслідків захворювання.

Хвороба Паркінсона, діагностика

За наявності симптомів патології пацієнт звертається до спеціаліста - лікаря-невролога.

В UniClinic працює ціла команда високофахових спеціалістів неврологічного профілю:

Кравченко Наталія Володимирівна - лікарка-невролог вищої категорії. Лікарка Кравченко надає високопрофесійну медичну допомогу хворим з неврологічними захворюваннями: здійснює консультаційний прийом, призначає діагностичні заходи, рекомендує дієву терапію. В своїй повсякденній роботі Наталія Володимирівна використовує сучасні міжнародні протоколи діагностики і ефективного лікування неврологічних патологій.

Мєдвєдкова Світлана Олександрівна - лікарка-невролог вищої категорії, докторка медичних наук, професорка. В своїй лікарській практиці Світлана Олександрівна керується найновітнішими рекомендаціями світової неврології. Лікарка Мєдвєдкова практикує індивідуальний підхід до кожного пацієнта, беручи до уваги його фізіологічні особливості та наявні коморбідні патології.

Ковтун Анастасія Володимирівна - лікарка-невролог другої категорії. Основний напрямок роботи лікарки Ковтун - професійна допомога пацієнтам з неврологічними розладами. Призначаючи діагностичні заходи та ефективну терапію, Анастасія Володимирівна спирається на сучасні протоколи світової доказової медицини. Комплексний, водночас індивідуальний підхід до лікування кожного пацієнта, - основа діяльності докторки.

Рунчева Катерина Андріївна - лікарка-невролог. Спеціалізується на наданні професійної медичної допомоги пацієнтам з патологіями периферичної нервової системи. Катерина Андріївна досконало володіє сучасними методами діагностики - проводить та інтерпретує результати електронейроміографії. Такий підхід забезпечує можливість призначення найдієвішого лікування кожному пацієнту.

Клінічний огляд та збір анамнезу

Під час консультаційного прийому лікар-невролог вислуховує скарги, вивчає анамнез хвороби пацієнта та його сім’ї. Проводить неврологічний огляд із застосуванням рухових тестів. Призначає діагностичні заходи. 

Леводопа-тест

Леводопа - основний препарат для лікування ХП. При потраплянні в мозок леводопа перетворюється на дофамін і компенсує його нестачу.
Для визначення дефіциту дофаміну, який є основною причиною розвитку хвороби Паркінсона, пацієнту призначається прийом леводопи протягом кількох днів. Після цього оцінюють ступінь зменшення рухових проявів. Позитивна відповідь вважається основним способом підтвердження діагнозу ХП, оскільки свідчить про нестачу дофаміну в мозку.

Інструментальні методи обстеження

Прояви хвороби Паркінсона мають схожість із симптомами інших неврологічних розладів, тому, з метою підтвердження можливого діагнозу, використовується диференційна діагностика для їх виключення. 

Для цього можуть бути призначені:

• МРТ головного мозку - виключення пухлин, судинних уражень
• УЗД судин шиї і головного мозку - виявлення судинних патологій.

Лабораторні аналізи крові

Також призначаються з метою виключення інших причин рухових порушень - патологій щитоподібної залози, гіповітамінозів, можливих інтоксикацій. 

Лікування хвороби Паркінсона

Сучасна медицина пропонує кілька напрямків терапії, спрямованої на полегшення симптомів, уповільнення прогресування захворювання та покращення якості життя пацієнта та його оточуючих. 
Основу лікування ХП складає медикаментозна терапія. Найкращий результат лікування захворювання забезпечується комплексним мультидисциплінарним індивідуальним підходом до кожного пацієнта у тісній співпраці з ним. 
Лікар підбирає комбінації медикаментів, які будуть мати позитивний вплив, поступово змінюючи і посилюючи терапевтичні схеми для тривалого підтримання нормальної якості життя пацієнта. 

В першу чергу - це препарати, які позитивно впливають на синтез власного дофаміну в мозку і зупиняють загибель нейронів. 
Леводопа - найбільш дієвий лікарський засіб, який компенсує нестачу дофаміну. Але його ефективність і тривалість дії поступово зменшуються на фоні прогресування захворювання, тому призначення леводопи відкладають на більш пізні етапи лікування. 
Також призначаються препарати для полегшення моторних і немоторних симптомів. 

Якщо захворювання розвивається, а медикаментозна терапія більше не досягає бажаного ефекту, можуть бути використані нейрохірургічні методи лікування.
Для полегшення симптомів хвороби Паркінсона також застосовують немедикаментозні методи лікування та комплексної реабілітації:

• лікувальну гімнастику, фізіотерапію 
• логопедичну терапію 
• психологічну допомогу, когнітивні тренування
• спеціальну дієту.

Профілактика прогресування та ускладнень

Профілактичні заходи при хворобі Паркінсона направлені на тривалу підтримку якості життя пацієнта. З цією метою, для уповільнення прогресування патології, рекомендуються: 

• ранній початок лікування, застосування ефективної комбінованої терапії, періодичні огляди невролога забезпечують тривалий контроль над перебігом патології, запобігають погіршенню стану хворого
• регулярна фізична активність, щоденні вправи покращують рухливість, координацію, підтримку рівноваги, попереджають розвиток м’язової ригідності
• ментальні тренування та психологічна допомога уповільнюють настання когнітивного дефіциту
• спеціальна дієта з високим вмістом клітковини, обмеженням білків, достатнім рівнем рідини є засобом для попередження закрепів і покращення дії лікарських засобів.

Виконуючи ці рекомендації, пацієнти з ХП можуть довго зберігати активність і самостійність, відтерміновуючи настання ускладнень.

Поширені питання

Що робити, щоб не захворіти ХП?

Причини виникнення патології точно не визначені, тому запобігти захворюванню неможливо. Дослідження доводять, що звичайні засоби підтримки здоров’я також зменшують ризик виникнення хвороби Паркінсона. Крім того, слід уникати забрудненого середовища, впливу токсичних речовин, особливо у разі генетичної схильності до захворювання.

Чи лікується хвороба Паркінсона?

На жаль повністю вилікувати хворобу неможливо, але розвиток захворювання можна ефективно контролювати, сумлінно застосовуючи відповідну терапію і виконуючи всі рекомендації лікаря.

Як швидко прогресує хвороба Паркінсона?

Хвороба прогресує поступово і повільно, в середньому від перших симптомів до настання виражених стадій розвитку проходить біля 20 років. Швидкість прогресування залежить від віку, початку хвороби, індивідуальних особливостей та якості лікування.

Що не можна робити при хворобі Паркінсона?

• не дотримуватись призначеної схеми терапії 
• ігнорувати фізичну активність
• зловживати алкоголем і тютюнопалінням 
• відкладати черговий візит до невролога.

Сучасні методи лікування та реабілітації дозволяють пацієнтам з хворобою Паркінсона зберігати активність і самостійність протягом багатьох років. Вчасне звернення до лікаря та індивідуально підібрана терапія забезпечують ефективний контроль симптомів і попереджають швидке настання ускладнень.