Осінні загострення хронічного тонзиліту, синуситу та отиту

Чому восени і взимку частішають загострення ЛОР-захворювань

Відомо, що з настанням осінньо-зимового періоду частішають загострення хронічних захворювань, в тому числі з боку ЛОР-органів - тонзиліту, синуситу, отиту. Чому це відбувається?
Восени створюються умови, які призводять до активації поширення збудників інфекційних захворювань - бактерій, вірусів. Водночас відбувається послаблення місцевого імунітету слизових ЛОР-органів. 
До провокуючих факторів відносять:

• Перепади температури - при різкому переміщенні людини з теплого приміщення в зовнішню прохолоду звужуються судини слизових оболонок, що призводить до зниження їх захисних функцій і підвищення вразливості до інфекційних чинників.
• Підвищена вологість холодного повітря - це сприяє більш тривалому виживанню і, як наслідок, поширенню збудників інфекцій в довкіллі.
• Зменшення кількості сонячного світла - призводить до зниження вироблення вітаміну D в організмі людини, що негативно впливає на роботу імунної системи.
• Перебування великої кількості людей в закритих просторах - з початком нового навчального року, збільшення скупченості і контактів вірусні та бактеріальні інфекції поширюються активніше.

Осінньо-зимова комбінація цих чинників часто запускає рецидиви хронічних захворювань - тонзиліту, синуситу, отиту.

Хронічний тонзиліт: коли виникає загострення

Хронічний тонзиліт - основні причини осінньо-зимового загострення 

Загальні фактори осінньо-зимового сезону викликають активізацію хронічних вогнищ бактеріальної інфекції в мигдалинах. Це сприяє загостренню захворювання. 

Хронічний тонзиліт: симптоми загострення

На відміну від первинної інфекції (ангіни),яка виявляє себе раптовими, яскраво вираженими симптомами (сильним болем, значним підвищенням температури тіла),загострення хронічного захворювання має менш інтенсивні ознаки і супроводжується:

• помірним болем у горлі
• незначним набряком і почервонінням мигдалин
• гнійним нальотом або казеозними пробками в лакунах
• загальною слабкістю
• невеликим збільшенням шийних лімфовузлів
• субфебрильним підвищенням температури (інколи, у вечірний час).

Діагностика хронічного тонзиліту

У разі появи симптомів, що свідчать про активізацію захворювання, необхідно звернутися за професійною допомогою до лікаря-оториноларинголога. 
Вивчення історії хвороби, наявність тривалого анамнезу захворювань горла є основою для встановлення діагнозу - загострення хронічного тонзиліту. 
Лікар проводить огляд мигдалин, з метою визначення бактеріальної флори і чутливості до антибактеріальної терапії може взяти мазок із зіва. Для оцінки рівня запалення призначається загальний аналіз крові. 

Хронічний тонзиліт: лікування при загостренні

Ефективна терапія хронічного тонзиліту при загостренні полягає в комплексному підході до подолання захворювання:

• антибактеріальні засоби (за потреби)
• місцеве лікування (полоскання, зрошення, аерозолі з антисептиками)
• протизапальні препарати
• симптоматична терапія.

Можливі ускладнення нелікованого тонзиліту

Ігнорування симптомів загострення хронічного процесу може призвести до небажаних ускладнень у вигляді:

• паратонзилярного абсцесу
• отиту, синуситу
• гломерулонефриту
• уражень серця і суглобів.

Зважаючи на серйозність можливої шкоди для організму, виникає питання - чи можна вилікувати хронічний тонзиліт остаточно? Так, це можливо - у разі частих рецидивуючих загострень пацієнту може бути запропоноване хірургічне лікування - тонзилектомія (видалення мигдалин).

Загострення хронічного синуситу восени і взимку

Що таке хронічний синусит

Гострий синусит - короткотривале запалення приносових пазух, яке характеризується вираженим запаленням слизової оболонки і порушенням вентиляції синусів. Якщо полегшення стану пацієнта не настає більш, ніж за 12 тижнів - вважається, що відбулась хронізація запального процесу.
Хронічний синусит супроводжується симптомами: закладеністю носа, виділеннями, зниженням нюху. Захворювання має рецидивуючий характер, пов’язаний з порушенням дренажу і вентиляції пазух.

Чому загострюється хронічний синусит

Основними чинниками, що призводять до загострення хронічного синуситу в осінньо-зимовий період зокрема вважаються особливості сезону, в тому числі поява алергічних факторів (плісняви, холоду). Крім того, провокуючим фактором до загострення можуть стати супутні ЛОР-патології (викривлення носової перегородки, поліпи, гіпертрофовані аденоїди).

Основні симптоми загострення хронічного синуситу

Спостерігаються симптоми, які мають дещо згладжений характер:

• закладеність носа
• виділення з носа або стікання слизу по задній стінці носоглотки
• біль або тиск у ділянці лоба, щік, перенісся
• зниження нюху
• втома, незначний підйом температури, головний біль.

Діагностика хронічного синуситу

Поява симптомів загострення хронічного захворювання - привід невідкладного звернення до лікаря. Діагностичні заходи, які проводить та призначає спеціаліст зазвичай складаються з:

• збору анамнезу
• огляду, ендоскопічного огляду (риноскопія, ендоскопія носа)
• КТ приносових пазух (основний метод для оцінки локалізації та ступеня запалення)
• обстеження алерголога (у разі підозри на алергічний чинник захворювання).

Хронічний синусит: лікування загострення

План ефективного лікування складається індивідуально, виходячи зі ступеня запалення і фізіологічних і анатомічних особливостей пацієнта. Дієва терапія зазвичай включає:

• застосування медикаментозної терапії - протизапальних препаратів, деконгестантів (коротким курсом для полегшення дихання),антибактеріальних ліків
• корекцію анатомічних порушень хірургічним способом - якщо вони сприяють запаленню (корекція носової перегородки, видалення поліпів).

Ускладнення хронічного синуситу

Без належного лікування патології можливий розвиток ускладнень:

• поширення інфекції на середнє вухо
• формування гнійних ускладнень (абсцесів)
• ускладнення в зоні очної орбіти (набряк, флегмона)
• зниження працездатності (через хронічну гіпоксію)
• загострення астми або алергічних станів.

Загострення отиту в осінньо-зимовий період

Що таке хронічний отит

Отит - запальне захворювання структур вуха (зовнішнього, середнього або внутрішнього). Якщо запалення триває понад 3 місяці, супроводжується періодичними загостреннями - діагностують хронічний отит з хвилеподібним характером перебігу.

Симптоми загострення хронічного отиту

Під час загострень хронічного отиту спостерігаються симптоми:

• стійке або періодичне зниження слуху
• незначний біль або відчуття шуму у вусі
• періодичні виділення з вуха (серозні або гнійні)
• можлива субфебрильна температура тіла.

Причини загострення хронічного отиту

Восени і взимку хронічний отит загострюється частіше через сезонні чинники. Періодичному загостренню захворювання сприяють також анатомічні особливості будови органу, які призводять до порушення вентиляції середнього вуха (аденоїди, викривлення носової перегородки, інше).

Діагностика хронічного отиту

Діагностика загострення хронічного отиту базується на ретельному зборі анамнезу і вивченні історії хвороби пацієнта. 
Лікарем-оториноларингологом проводиться огляд вуха, іноді з використанням ендоскопічного обладнання. Для оцінки рівня слуху проводиться спеціальні діагностичні процедури - аудіометрія, імпедансометрія. В складних затяжних випадках захворювання може бути призначена КТ скроневих кісток.
Для визначення рівню запалення призначається аналіз крові.

Хронічний отит: лікування восени

Для лікування хронічного отиту застосовується комплексний підхід, який поєднує місцеву і загальну терапію:

• місцеві антибактеріальні краплі, антисептики
• локальні спреї, промивання 
• системна антибактеріальна терапія 
• симптоматичне лікування.

При ускладнених формах захворювання може бути застосоване хірургічне лікування: тимпанопластика (відновлення барабанної перетинки та слухових кісточок),санація холестеатоми (видалення патологічного утворення із середнього вуха),інші втручання.

Ризики та ускладнення при відсутності лікування 

Якщо ігнорувати симптоми періодичних загострень захворювання і не ставити собі за мету повністю вилікувати хронічний отит, можливий розвиток небажаних ускладнень:

• прогресуючого зниження слуху
• стійкої перфорації барабанної перетинки
• хронічного гнійного процесу в середньому вусі
• поступового формування холестеатоми.

Також не виключене поширення інфекційного ураження від вуха на мозкові структури.

В інноваційному медичному закладі UniClinic патології ЛОР-органів лікують досвідчені спеціалісти:

Костровський Олександр Миколайович - лікар-оториноларинголог вищої категорії, хірург-оториноларинголог, онкооториноларинголог, дитячий оториноларинголог. Основний напрямок роботи Олександра Миколайовича - хірургічна допомога пацієнтам із захворюваннями ЛОР-органів. 

Бойко Олександра Юріївна - лікарка-оториноларинголог першої категорії, дитячий оториноларинголог. Олександра Юріївна в своїй роботі використовує найновітніші протоколи та методики діагностики і лікування захворювань ЛОР-органів.

Рожицина Олена Володимирівна - лікарка-оториноларинголог, лікує дорослих і дітей. 
Олена Володимирівна орієнтована на індивідуальний підхід до кожного пацієнта, велику увагу приділяє профілактиці загострень хронічних патологій ЛОР-органів.

Контроль і профілактика осінньо-зимових загострень ЛОР-інфекцій

Дотримання простих логічних правил профілактики допоможе мінімізувати ризик загострень хронічних захворювань ЛОР-органів. Для цього варто:

• підтримувати імунну систему, проводити щорічні щеплення від сезонних інфекцій 
• уникати переохолоджень та різких перепадів температури
• контролювати алергічні чинники провокування загострення
• підтримувати належний мікроклімат в опалювальних приміщеннях
• спостерігатися у лікаря-оториноларинголога
• здійснювати регулярну санацію носоглотки антисептичними і сольовими розчинами (тільки за призначенням лікаря).

Поширені питання

Чим небезпечні осінньо-зимові загострення хронічних ЛОР-захворювань?

Осінньо-зимові загострення хронічних захворювань ЛОР-органів можуть призводити до більш тяжкого перебігу патологій і погіршення якості життя.

Скільки часу триває відновлення після загострення ЛОР-захворювань?

В середньому 1-3 тижні залежно від типу захворювання, тяжкості загострення та індивідуальної реакції на лікування.

Незважаючи на можливі сезонні загострення, хронічні ЛОР-захворювання добре піддаються контролю за умови правильно підібраної терапії та регулярного нагляду фахівця. Своєчасне лікування, зміцнення імунітету та індивідуальна профілактика дозволяють зменшити частоту рецидивів і повернути стабільне самопочуття навіть у холодний період року.