Парапроктит: перші прояви та хірургічне лікування

Що таке парапроктит

Парапроктит - це гнійне запалення клітковини навколо анального каналу і прямої кишки, гостре або хронічне, яке виникає внаслідок проникнення інфекції в тканини із залоз прямої кишки (крипт). Захворювання є однією з найчастіших проктологічних патологій і потребує своєчасного лікування. 

Парапроктит - причини виникнення та механізм розвитку захворювання

Основною причиною виникнення запалення є інфекція: кишкова паличка, стафілококи, стрептококи, анаеробні бактерії. 
Запалення починається в анальних криптах, внаслідок чого відбувається закупорка протоку залози. Формується кіста, яка згодом може відкритися в параректальну клітковину. 
Розвитку запалення сприяють фактори, що призводять до інфікування тканин навколо прямої кишки:

• розлади випорожнень - хронічні закрепи або діарея
• тріщини анального отвору, геморой
• травми прямої кишки - механічні, після медичних маніпуляцій
• зниження імунітету на фоні хронічних захворювань - часті інфекції, цукровий діабет, імунодефіцитні стани
• захворювання кишківника - коліт, проктит, хвороба Крона. 

Парапроктит - симптоми та перші прояви

Перші ознаки захворювання: дискомфорт, свербіж, легкий біль у прямій кишці, відчуття стороннього тіла. Гостра форма парапроктиту розвивається швидко і супроводжується проявами запалення:

• біль в ділянці заднього проходу, посилюється під час руху, дефекації, кашлю
• почервоніння і набряк шкіри навколо ануса
• ущільнення в області прямої кишки
• підвищення температури тіла
• слабкість, втрата апетиту.

При перших симптомах парапроктиту необхідно негайно звернутися до лікаря-проктолога - абсцес може швидко поширюватися і спричиняти небезпечні ускладнення.

Ускладнення парапроктиту

Критично важливо вчасно розпочати лікування гострого парапроктиту. В іншому випадку запальний процес може призвести до хронізації захворювання та інших серйозних наслідків: 

• нориць або параректальних свищів - формуються при хронічному перебігу, коли вміст абсцесу проривається назовні або в сусідні тканини
• рецидивів абсцесів - повторні гнійні утворення через недостатнє лікування
• деформації анального каналу через рубцеві зміни у разі тривалого хронічного процесу, через що може виникнути нетримання калу чи газів 
• флегмони заочеревинного простору - розповсюдження гнійного процесу на клітковину за очеревиною
• сепсису (зараження крові) - поширення інфекції через кровотік по всьому організму
• перитоніт - запалення очеревини, що може статися при поширенні гною в черевну порожнину.

Такі серйозні ускладнення парапроктиту - основна причина проведення негайної хірургічної операції з дренування абсцесу та ефективного антибактеріального лікування.

В UniClinic лікування парапроктиту здійснюють досвідчені спеціалісти з проктології:

Масленніков Володимир Володимирович - лікар-проктолог, лікар-уролог вищої категорії. Лікар має кілька споріднених спеціалізацій, що дозволяє практикувати комплексний підхід до діагностики і лікування пацієнтів. Володимир Володимирович - надзвичайно досвідчений фахівець, який постійно підвищує свій професійний рівень. В роботі керується найсучаснішими міжнародними методиками і протоколами допомоги хворим урологічної і проктологічної сфери.

Колісник Сергій Олександрович - лікар хірург-проктолог, лікар-хірург першої категорії, лікар з УЗД, основний напрямок роботи якого - хірургічні втручання на органах черевної порожнини, стравоході, товстому кишківнику. Досконало володіє як традиційними, так і малоінвазивними методами хірургічної допомоги пацієнтам. В своїй повсякденній практиці Сергій Олександрович використовує найсучасніші методи і стандарти діагностики та лікування.

Діагностика і основні методи лікування парапроктиту

Діагностика гострого парапроктиту відбувається під час консультативного прийому лікаря-проктолога. Він здійснює ректальний огляд пацієнта, в процесі якого виявляються почервоніння, набряк, гнійні виділення. Проводить пальцеве ректальне дослідження для визначення наявності інфільтрату і локалізації абсцесу через оцінку болючості.
Основним методом лікування захворювання є хірургічне втручання. Виключно консервативна терапія при гострій формі захворювання не застосовується, оскільки абсцес самостійно не розсмоктується.
Зазвичай, лікування парапроктиту, як його гострої форми, так і хронічної, потребує госпіталізації пацієнта.

Хірургічний розтин і дренування абсцесу

Лікарем виконується розтин і дренування абсцесу - видалення вмісту, промивання порожнини, встановлення дренажу.
Для подолання інфекції призначається антибактеріальна терапія, для зменшення болю і запалення - знеболювальні та протизапальні засоби. В період реабілітації, з метою зменшення навантаження на кишківник, рекомендована легка їжа, достатня кількість рідини.

Лікарський супровід пацієнта з парапроктитом після операції

Протягом деякого часу пацієнт продовжує знаходитись під наглядом лікаря. Спеціаліст спостерігає, як заживає місце хірургічного втручання, чи не з’являються ознаки ускладнень парапроктиту. Для цього можуть проводитись діагностичні обстеження:

• аноскопія або ректороманоскопія - для оцінки стану слизової прямої кишки та пошуку внутрішнього отвору можливого свища
• УЗД або МРТ органів малого таза - для визначення глибоких абсцесів і ходу свища.

Також можуть бути призначені лабораторні дослідження - загальний аналіз крові, бактеріологічне дослідження виділень. 

Хронічний парапроктит

Виявлення свища прямої кишки свідчить про хронізацію захворювання. Проявляється постійними або періодичними виділеннями з отвору біля ануса з непрємним запахом, подразненням шкіри, свербежем, болем, хоча і менш інтенсивним, ніж при гострій формі патології.

Хронічний парапроктит також лікується хірургічними методами.

Висічення свища

Висічення свища (фістулектомія) полягає в повному видаленні патологічного ходу нориці разом із внутрішнім і зовнішнім отворами хірургічним способом. Після висічення утворена рана залишається відкритою для природного загоєння або частково ушивається. 
В результаті хірургічного втручання відбувається повне усунення джерела інфекції та попередження рецидивів захворювання.

Післяопераційний догляд та реабілітація

Хворий на парапроктит після проведеної операції з видалення свища повинен дотримуватись рекомендації лікаря для швидкої реабілітації та попередження рецидивів:

• регулярні перев’язки з антисептиками
• сидячі ванночки з антисептичними розчинами або трав’яними відварами 
• легка дієта для попередження закрепів
• антибактеріальна і знеболювальна терапія за призначенням лікаря
• лікарський контроль для попередження ускладнень.

Парапроктит потребує не тільки успішної операції, але й сумлінного виконання рекомендацій лікаря, дисципліна в цьому випадку - невелика ціна за відновлення здоров’я. 

Профілактика рецидиву парапроктиту

З метою запобігання рецидивам захворювання слід дотримуватись профілактичних заходів, які полягають в:

• підтримці здоров’я проктологічної сфери - своєчасне лікування геморою, анальних тріщин, уникнення можливих травм прямої кишки
• нормалізації роботи кишківника - достатня кількість клітковини та рідини в раціоні, уникнення закрепів і діареї
• дотриманні гігієни анальної ділянки - щоденний догляд, сидячі ванночки після операцій чи у разі загострень
• підтриманні загального імунітету - повноцінний сон, збалансоване харчування, лікування хронічних інфекцій.

Також після перенесеного парапроктиту потрібно регулярно відвідувати лікаря-проктолога навіть при відсутності симптомів захворювання.

Поширені питання

Як довго заживає рана після парапроктиту?

Тривалість загоєння рани після операції з приводу парапроктиту залежить від обсягу втручання, глибини ураження тканин та індивідуальних особливостей пацієнта. Середня тривалість становить біля 3-6 тижнів.

Скільки лікується парапроктит?

Гострий парапроктит лікується тільки хірургічним шляхом. Операція та госпіталізація тривають кілька днів, а повне відновлення - від 3 до 6 тижнів.
Хронічний парапроктит потребує планової операції. Тривалість лікування залежить від складності свища, в середньому займає біля 4-8 тижнів до повного загоєння післяопераційної рани.

Що можна їсти після операції з приводу парапроктиту?

Рекомендуються: 

• рідка та напіврідка їжа в перші дні: супи-пюре, бульйони, кисломолочні продукти
• добре розварені каші на воді
  Дієта поступово розширюється під наглядом лікаря:
• овочі та фрукти, багаті на клітковину, варені або запечені в перші тижні
• кисломолочні продукти для відновлення мікрофлори
• нежирне м’ясо та риба, приготовані на пару або відварені
• рослинні олії для полегшення дефекації
• достатня кількість рідини (1,5–2 л на добу).  

Своєчасне звернення до лікаря та сучасні методи лікування дозволяють повністю позбутися парапроктиту і повернутися до комфортного життя.