Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: як зупинити рефлюкс

Що таке гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) - хронічне захворювання травної системи, при якому вміст шлунку, який складається з кислоти, ферментів і частково перетравленої їжі, регулярно закидається назад у стравохід. Такий зворотний рух називається рефлюксом.
Систематичний рефлюкс призводить до подразнення стравоходу шлунковим соком, викликаючи езофагіт - захворювання стравоходу, яке супроводжується запаленням, ерозійними ушкодженнями слизової оболонки і потребує лікування. 

Основні причини гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

ГЕРХ виникає через ослаблення нижнього стравохідного (гастроезофагеального) сфінктера - кільцеподібного м’яза, який відіграє роль клапана, що запобігає регургітації (закиданню) вмісту шлунку в стравохід. 
В нормі він розслабляється при ковтанні і дозволяє їжі пройти всередину шлунку, після чого миттєво скорочується, перекриваючи прохід між органами. Коли ж сфінктер неправильно або недостатньо скорочується -  виникає рефлюкс. 
Некоректній роботі сфінктера сприяють такі фактори:

• ожиріння, надмірна маса тіла - підвищує внутрішньочеревний тиск
• недотримання збалансованого раціону харчування - полягає у надмірному вживанні жирної, гострої їжі, кави, шоколаду, алкоголю
• куріння - послаблює тонус сфінктера
• вагітність - збільшує тиск на шлунок
• стрес - впливає на регуляцію травлення
• прийом деяких медикаментів - можуть розслаблювати м’язові структури стравоходу
• грижа стравохідного отвору діафрагми - змінює анатомію органів, перешкоджаючи нормальній роботі сфінктера.

Клінічні ознаки  ГЕРХ

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба має наступні основні симптоми:

• Печія. Зазвичай посилюється після вживання жирної їжі, в положенні лежачи або при нахилі тулуба вперед.
• Нудота. Також здуття, відчуття переповненого шлунка.
• Регургітація. Повернення кислоти шлунку або їжі у вигляді відрижки. Може призводити до відчуття кислого або гіркого в роті.
• Осиплість голосу. Біль у горлі, часті фарингіти, що пояснюється подразнюючою дією шлункової кислоти.
• Кашель. Респіраторні ознаки - сухий хронічний кашель, свистяче дихання, можливий також розвиток астми. Викликається закиданням кислоти в дихальні шляхи, що викликає їх подразнення.
• Біль і дискомфорт у грудях. Не пов’язаний із серцем, часто посилюється після їжі або вночі.
• Дисфагія. Труднощі при ковтанні, відчуття застряглої їжі, що може призвести до нападу задухи. Стан, який потребує негайної медичної допомоги.

Іноді симптоми можуть спостерігатися у вигляді одиничних спонтанних випадків. Якщо ж ознаки захворювання повторюються, набуваючи постійного характеру - необхідно звернутися за допомогою до фахівця - лікаря-гастроентеролога.

В універсальному медичному закладі UniClinic працює висококваліфікована лікарка-гастроентеролог Нагорна Катерина Вікторівна, яка спеціалізується на діагностиці та лікуванні патологій органів черевної порожнини. Лікарка орієнтована на індивідуальний підхід до кожного пацієнта з урахуванням наявних коморбідних захворювань. Свою лікарську практику Катерина Вікторівна здійснює на підставі новітніх алгоритмів терапії пацієнтів гастроентерологічного профілю. 

Класифікація  ГЕРХ

Класифікація видів захворювання базується на кількох критеріях.
За наявністю структурних змін:

• неерозивна рефлюксна хвороба - відсутність ушкодження слизової стравоходу при наявності типових для ГЕРХ симптомів
• ерозивний рефлюкс-езофагіт - обстеження за допомогою ендоскопу фіксує чіткі ерозії або виразки стравоходу
• ускладнена форма - поява стриктур (звужень) або розвиток стравоходу Барретта (передракова трансформація епітелію).

За перебігом:

• типова форма - супроводжується печією, кислою відрижкою
• атипова форма - характеризується болем у грудях, кашлем, захриплістю
• безсимптомна форма - виявляється тільки ендоскопічно.

Кожна форма ГЕРХ потребує індивідуального підходу до терапії. Спираючись на класифікації, лікарю легше визначитись, як ефективніше лікувати рефлюксну хворобу. 

Можливі ускладнення ГЕРХ

Постійне подразнення слизової стравоходу вмістом шлунку може призвести до небажаних, а іноді небезпечних ускладнень:

• ерозії і виразки стравоходу можуть стати джерелом кровотечі
• звуження просвіту стравоходу, що виникає через рубцеві стриктури, перешкоджає вільному проходженню їжі до шлунку
• запалення носоглотки, фарингіт, ларингіт, звуження гортані, отит
• напади нічного кашлю, бронхіт, абсцес легені, бронхіальна астма
• стравохід Барретта - епітелій стравоходу трансформується в тканину, схожу на епітелій кишківника, яка в деяких випадках схильна до малігнізації (злоякісного переродження)
• аденокарцинома стравоходу - онкологічне захворювання органу, пов’язане з ГЕРХ і хворобою Барретта. 

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба може значно впливати на якість життя, призводячи до серйозних ускладнень, тому потребує уважного до себе ставлення і відповідного лікування. 

Діагностика ГЕРХ

Діагностика рефлюксної хвороби базується на комплексному підході, який включає клінічні, інструментальні методи обстеження, а також лабораторні дослідження. 
Лікар проводить збір анамнезу - з’ясовує характер симптомів, оцінює наявні фактори ризику, що можуть сприяти розвитку ГЕРХ. З діагностичною і лікувальною метою пацієнту зазвичай призначається стандартна терапія інгібіторами протонної помпи. Якщо на фоні прийому ліків симптоми не зникають протягом тривалого часу, застосовуються інші методи діагностики.

Інструментальні: 

• Відеоезофагогастродуоденоскопія (ФГДС) верхнього відділу травного тракту. Найбільш інформативний спосіб оцінки стану слизових стравоходу, шлунку і дванадцятипалої кишки. Проводиться за допомогою ендоскопу, який дозволяє не тільки детально оглянути внутрішні поверхні органів, але й, за необхідності, провести біопсію зразка тканини для подальшого гістологічного дослідження і аналізу на Helicobacter pylori.
• Добова pH-метрія стравоходу. Проводиться у разі відсутності змін на ФГДС при наявності симптомів рефлюксу. Оцінка кислотності відбувається за допомогою ацидогастрометра - приладу, який складається із тонкої гнучкої трубки, що вводиться в стравохід пацієнта, і портативного реєстратора. 
• Езофагеальна манометрія. Процедура, що дозволяє оцінити моторну функцію стравоходу і його нижнього сфінктеру, проводиться при порушеннях ковтання.
• Рентгенографія верхньої частини травної системи. Зазвичай здійснюється з використанням рентгенконтрастної речовини, дозволяє підтвердити наявність анатомічних змін, таких як грижа стравохідного отвору діафрагми. 

Які існують методи лікування рефлюксної хвороби 

Вибір методів терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби залежить від рівню проявів симптомів, наявності можливих ускладнень та особливостей стану здоров’я пацієнта.

Зазвичай лікування розпочинають зі зміни способу життя, що допоможе зменшити симптоми та запобігти подальшому розвитку захворювання.
В першу чергу пацієнт має дотримуватись дієти, рекомендованої при ГЕРХ, що виключає переїдання, пізні вечері, вживання жирної, смаженої, гострої їжі, шоколаду, кави, алкоголю і передбачає дробне харчування протягом дня. 
Також важливо відмовитись від шкідливих звичок, зокрема паління, обмежити прийом лікарських засобів, що знижують тонус нижнього стравохідного сфінктера. Слід контролювати вагу, намагатися схуднути у разі надмірної маси тіла.

До медикаментозних методів лікування відносять призначення інгібіторів протонної помпи, які сприяють зниженню рівню кислотності шлунку. На початкових стадіях захворювання цього і зміни способу життя буває достатнім для суттєвого зменшення проявів ГЕРХ. В якості альтернативних або допоміжних лікарських засобів використовуються H2-блокатори, антациди, прокінетики, інші медикаменти.

Якщо ж зміна способу життя і медикаментозна терапія ГЕРХ не призводять до бажаних результатів, при важких формах захворювання з ускладненнями вдаються до хірургічного лікування. 
Основна операція - фундоплікація по Ніссену, полягає в формуванні з тканин шлунка кільця навколо гастроезофагеального сфінктера для відновлення його функціональності і з метою запобігання рефлюксу.
У разі стриктур стравоходу пацієнту може бути проведене ендоскопічне стентування стравоходу, яке забезпечить його прохідність.

Поширені питання

Як позбутися рефлюксу назавжди?

Рефлюкс може виникати час від часу у відповідь на важку їжу, наприклад. Якщо ж мова йде про ГЕРХ, у разі внесення позитивних змін у спосіб життя і дотримання рекомендацій лікаря - можливо досягти стійкої ремісії захворювання і практично не відчувати його симптомів. 

Завдяки сучасним методам діагностики та ефективного лікування гастроезофагеальна рефлюксна хвороба успішно контролюється - головне, не зволікаючи, звернутися до лікаря за фаховою допомогою.