Синдром діабетичної стопи - як попередити та лікувати

Синдром діабетичної стопи - як попередити та лікувати

12.09.2025

Що таке синдром діабетичної стопи

Цукровий діабет небезпечний своїми ускладненнями: ураженням судин і нервів, розвитком ретинопатії та нефропатії, підвищеним ризиком інфарктів та інсультів. 
Серед пізніх і найбільш серйозних ускладнень захворювання - синдром діабетичної стопи, який виникає через судинні, нервові та інфекційно-запальні ураження, що поступово призводять до незворотних змін у тканинах. Без належного лікування синдром може суттєво погіршити якість життя людини і призвести до інвалідізації через вимушену хірургічну ампутацію кінцівки. 

Основні причини розвитку діабетичної стопи

Ураження судин і нервових волокон через недостатній контроль рівня глюкози в крові протягом тривалого часу призводить до дефіциту кисню і поживних речовин в тканинах, сповільнює їх відновлення. 

Тканини стопи пацієнта з діабетом страждають особливо сильно через поєднання кількох причин:

  • пошкодження нервових закінчень (діабетична нейропатія) - чутливість у стопах втрачається, пацієнт може не помітити їх травмування
  • порушення кровообігу (діабетична ангіопатія) - живлення в тканинах стоп стає недостатнім через звуження та ураження судин
  • інфікування ушкоджень шкіри - загоєння навіть невеликих ранок і садин відбувається повільно, вони легко інфікуються внаслідок зниженого імунного захисту
  • нехтування належним доглядом за стопами - носіння тісного незручного взуття, відсутність регулярного огляду, недостатнє зволоження шкіри, врослість нігтів.

Ці фактори разом із постійним механічним навантаженням на ноги під час ходьби можуть призвести до розвитку серйозних інфекційних процесів навіть через дрібні ушкодження, що і формує синдром діабетичної стопи.

Перші симптоми діабетичної стопи

На початку патології ознаки ускладнення від високого рівня цукру можуть залишатися непоміченими. Перші прояви, з чого починається розвиток синдрому діабетичної стопи, наступні: 

  • зниження або втрата чутливості стопи
  • сухість шкіри, кератоз, поява тріщин
  • мозолі, натоптиші, деформація пальців або стопи
  • блідість і холодність стоп
  • уповільнення загоєння навіть дрібних подряпин.

З часом до цих симптомів приєднуються більш виражені прояви, які свідчать, що починається прогресування діабетичної стопи:

  • виразки на шкірі, які довго не загоюються
  • набряки, почервоніння, локальне підвищення температури стоп
  • біль під час руху або в спокої
  • виділення з ран, можуть бути гнійними, з неприємним запахом
  • деформація стопи, утруднене пересування
  • некроз тканин, розвиток гангрени в тяжких випадках.

Діабетична стопа - серйозний наслідок підвищеного рівня цукру в крові, тому пацієнтам з діабетом слід уважно ставитись до появи симптомів, що можуть свідчити про розвиток патології. Навіть невелика ранка - це привід звернення до лікаря-ендокринолога, який супроводжує пацієнта в лікуванні цукрового діабету, та лікаря-хірурга - терапія синдрому потребує мультидисциплінарного підходу.

Класифікація та стадії розвитку діабетичної стопи

Виходячи з механізму ураження, синдром діабетичної стопи поділяють згідно загальноприйнятої класифікації на: 

  • нейропатичну форму - ураження нервових закінчень, втрата чутливості, суха шкіра, гіперкератоз, безболісні виразки 
  • ішемічну форму - порушення кровопостачання, біль у стопах, блідість і холодність кінцівок, погане загоєння ран
  • нейроішемічну (змішану) форму - поєднання ознак обох уражень, найчастіший і найбільш небезпечний вид синдрому.

Класифікація за важкістю уражень при діабетичній стопі відображає кілька стадій розвитку патології:

  • 0 стадія - високий ризик деформації стопи, мозолі, натоптиші, сухість шкіри, відсутність виразок
  • I стадія - поверхнева виразка, охоплює всю товщу шкіри, не зачіпаючи більш глибокі шари
  • II стадія - глибока виразка з ураженням підшкірної клітковини, м’язів, без ураження кістки
  • III стадія -  інфікована глибока виразка, може поширюватися на кістку чи суглоб
  • IV стадія - обмежена гангрена пальця чи ділянки стопи, суха або волога
  • V стадія - поширена гангрена всієї стопи, суха або волога, вимагає радикального хірургічного лікування.

Діагностика діабетичної стопи

В діагностиці діабетичної стопи вирішальне значення має визначення форми патології - це дає розуміння, як її лікувати. 
Зазвичай пацієнт з діабетом, помітивши насторожуючі симптоми або з метою профілактики можливого ускладнення, звертається до лікуючого лікаря-ендокринолога. 

В UniClinic прийом пацієнтів з цукровим діабетом здійснює Чабанна Олена Сергіївна - лікарка-ендокринолог вищої категорії, кандидатка медичних наук, доцентка, членкиня Європейської асоціації вивчення і лікування цукрового діабету. Олена Сергіївна також має спеціалізацію кардіолога і нефролога, що дозволяє лікарці застосовувати фаховий комплексний підхід до діагностики і лікування ендокринних патологій та їх ускладнень. 

Спеціаліст проводить опитування пацієнта, вислуховує його скарги. Здійснює клінічний огляд: оцінює стан шкіри стоп - кератоз, тріщини, мозолі, виразки, некротичні прояви.
Для визначення нейропатичної природи можливих ушкоджень за допомогою спеціальних тестів перевіряється чутливість стоп: тактильна, температурна, больова, вібраційна. Ішемічні зміни в тканинах також визначаються шляхом проведення гемодинамічних тестів. 

 

Лікарем призначаються дослідження:

  • лабораторні:

- оцінка глікованого гемоглобіну, рівня глюкози в крові
- визначення рівню цукру і кетонів в сечі
- дослідження бакпосіву з рани для виявлення інфекції

  • інструментальні:

УЗД/доплерографія судин нижніх кінцівок - оцінка кровотоку і прохідності артерій
рентгенографія стопи та гомілки - визначення стану кісткової тканини, наявності уражень
КТ або МРТ-ангіографія - вивчення детальної візуалізації судинного русла.

На підставі результатів обстеження лікар-ендокринолог може направити пацієнта на консультацію до хірурга.

Пацієнтам з синдромом діабетичної стопи в UniClinic надають фахову допомогу лікарі-хірурги:

Дружкін Микита Вячеславович - лікар-хірург, судинний хірург, лікар з УЗД, член Європейської асоціації ангіохірургів. Займається плановою і невідкладною хірургією, практикує проведення як консервативних так і оперативних методів лікування. Микита Вячеславович проводить фахову ультразвукову діагностику судин кінцівок. Здійснює лікування судинних захворювань та їх наслідків, в тому числі трофічних виразок, ішемічної форми синдрому діабетичної стопи.

Колісник Сергій Олександрович - лікар-хірург першої категорії, лікар з ультразвукової діагностики другої категорії, член профільної асоціації. Основний напрямок роботи лікаря - планова та екстрена хірургія. Доктор практикує традиційні і малоінвазивні - лапароскопічні -  операції. Успішно лікує синдром діабетичної стопи. В своїй лікарській практиці Сергій Олександрович спирається на сучасні методики і протоколи світової доказової медицини.

Своєчасна комплексна діагностика діабетичної стопи дозволяє виявити ураження на ранніх етапах і запобігти розвитку виразок та гангрени.

Як лікують діабетичну стопу

Тактика лікування синдрому грунтується на результатах діагностики. До уваги беруться: переважання нейропатичного чи ішемічного компоненту, наявності виразок, їх глибини та наявності інфікування. Застосовуються консервативні та хірургічні методи терапії. 

Консервативне лікування 

Основою лікування є контроль рівня глюкози в крові - це дозволяє сповільнити прогресування ускладнення.
Для покращення стану тканин стопи призначається медикаментозна терапія:

  • знеболюючі та протизапальні препарати
  • антибактеріальне лікування при інфекціях
  • лікарські засоби для покращення мікроциркуляції в тканинах.

Лікування ран - накладання антисептичних пов’язок, місцеве використання сучасних загоювальних засобів.
Догляд за стопами полягає у використанні заходів із розвантаження - зручне, спеціальне взуття, індивідуальні ортопедичні устілки, ортези.

Хірургічне лікування

При ускладнених формах діабетичної стопи для запобігання поширенню інфекції застосовується хірургічна допомога:

  • обробка ран з видаленням некротизованих тканин
  • дренування абсцесів
  • відновлення кровопостачання - судинні операції, шунтування, ангіопластика, стентування.
  • ампутація частини стопи або всієї нижньої кінцівки - проводиться у тяжких випадках з метою збереження життя пацієнта.

Основною метою лікування діабетичної стопи є збереження кінцівки і відновлення функціональності стопи.

Післяопераційний догляд при діабетичній стопі

Ефективні заходи успішного відновлення після перенесеного хірургічного втручання з приводу діабетичної стопи складаються з:

  • догляду за раною - регулярні перев’язки, контроль загоєння, своєчасне звернення до лікаря при ознаках інфекції
  • режиму навантаження - мінімальне навантаження на стопу, використання милиць, ортопедичного взуття, спеціальних устілок, поступове відновлення рухливості
  • спостереження у хірурга й ендокринолога - контроль рівня глюкози, за потреби медикаментозна підтримка
  • профілактики ускладнень - збалансоване дієтичне харчування, відмова від шкідливих звичок, фізичні вправи, рекомендовані лікарем.

Правильний догляд прискорює загоєння рани, зменшує ризик рецидиву та дозволяє швидше повернутися до активного життя.

Профілактика появи діабетичної стопи

Пацієнти з цукровим діабетом мають дотримуватись заходів профілактики розвитку синдрому діабетичної стопи, адже його легше попередити, ніж лікувати:

  • Контроль цукрового діабету:

- моніторинг показників глюкози в крові (глікемічний профіль)
- підтримка цільового рівня глікованого гемоглобіну
- дотримання призначеного лікування та дієти.

  • Догляд за стопами:

- гігієна ніг - щоденне миття теплою водою з ретельним витиранням шкіри, особливо між пальцями
- використання кремів, спеціальних засобів з уникненням ділянок між пальцями - для запобігання сухості та утворенню тріщин
- огляд стоп, щоденний - на наявність тріщин, мозолів, ран
- проведення апаратного педикюру з використанням професійного обладнання.

  • Правильно підібране взуття:

- носити зручне ортопедичне взуття - з просторим носом, без грубих швів
- не ходити босоніж, а також у взутті без шкарпеток - для запобігання можливому інфікуванню ран
- обирати шкарпетки без тугих гумок, щоденно їх змінювати - для попередження утруднення кровопостачання та можливого інфікування стоп.

  • Уникання травм стоп:

- підстригання нігтів без заокруглення вільних кутів нігтьової пластини - для запобігання вростанню
- відмова від використання грілок і гарячих ванночок - усунення ризику опіків при зниженій температурній чутливості
- заборона на використання хімічних речовин та пластирів для видалення мозолів - можливість травмування стопи.
Слід регулярно, не рідше одного разу на рік, проходити огляди стоп у ендокринолога та хірурга, своєчасно звертатись до лікаря у разі появи мозолів, ранок.

Пацієнти з цукровим діабетом можуть запобігти можливим ускладненням захворювання. Системний догляд і увага до свого здоров’я, регулярні огляди лікаря - найкраща профілактика діабетичної стопи.