Синдром хронічної втоми: чому виникає та ефективні методи лікування

08.12.2025

Що таке хронічна втома

Хронічна втома - медичний стан, який супроводжується тривалим виснаженням, що не минає після відпочинку, знижуючи працездатність. Синдром хронічної втоми (СХВ, астенія) - це стан виснаження, який триває понад 6 місяців і поєднується з розладами сну, болями в м’язах або суглобах, когнітивними і психологічними порушеннями.

Етіологія захворювання

Причини, що викликають СХВ продовжують вивчатися сучасною медициною. Фактори, що, як вважається, призводять до постійної втоми і слабкості умовно можна поділити на фізіологічні та психологічні.

Фізіологічні:

хронічні персистуючі (приховані) інфекції
нейромедіаторний дисбаланс, збої в роботі нервової системи
ендокринні порушення, гормональні зміни
іммунний дисбаланс
метаболічні порушення
суттєвий дефіцит основних вітамінів і мікроелементів
серцево-судинні патології
знижений рівень гемоглобіну.

Психологічні:

постійне відчуття тривоги та занепокоєння
хронічний стрес, психоемоційне виснаження
незадовільні умови побуту та професійної діяльності
шкідливі звички, нездоровий спосіб життя.

Патогенез СХВ

Механізм розвитку синдрому хронічної втоми - багатофакторний, такий, що розвивається під впливом кількох чинників одночасно. Вважається, що поштовхом до розвитку патологічного процесу стає перенесене інфекційне захворювання. Воно запускає складний механізм із залученням імунної, ендокринної і нервової систем, який призводить до енергетичного виснаження організму і появу симптомів СХВ.

Класифікація СХВ

В клінічній практиці використовується кілька варіантів класифікації захворювання, які базуються на характері, тяжкості перебігу та домінуючих проявах синдрому. Зважаючи на мультифакторність патології, визначення типу і ступеню хронічної втоми визначає план ефективного лікування.

За домінуючими патофізіологічними порушеннями

Розрізняють варіанти:

імунодисрегуляторний - часті рецидивуючі персистуючі інфекції
нейровегетативний - ортостатична непереносимість (складнощі з переходом у вертикальне положення тіла),тахікардія, запаморочення
мітохондріальний (енергетичний) - швидка м’язова стомлюваність, виснаження після фізичного навантаження
нейрокогнітивний - проблеми з увагою, пам'яттю.

За ступенем тяжкості перебігу

легкий - симптоми періодичні, незначне зниження активності
середній - часті загострення, обмеження побутової та професійної активності, потреба у перервах
важкий - значне зниження працездатності, виражена непереносимість навантажень
дуже важкий - мінімальна переносимість будь-яких фізичних чи когнітивних навантажень, пацієнт може бути частково або повністю прикутим до ліжка.

За характером перебігу

гострий початок
поступовий розвиток симптомів
хвилеподібний перебіг
стабільно-хронічний перебіг.

Хронічна втома - основні симптоми

Головною ознакою СХВ є хронічна втома, яку неможливо подолати протягом тривалого часу. Характерним симптомом захворювання є ранкове відчуття виснаження навіть після повноцінного нічного сну.

Патологія супроводжується різноманітними проявами:

відчуття постійної втоми і сонливості без зрозумілих причин
погіршення стану після фізичної або розумової активності
порушення концентрації та пам’яті, відчуття нечіткої свідомості
болі в м’язах і суглобах, що не супроводжуються запаленням
розлади сну - поверхневий сон, ранні пробудження
чутливість до яскравого світла, гучних звуків
запаморочення, ортостатична непереносимість
лабільність настрою - апатія, дратівливість
порушення харчової поведінки - відсутність апетиту або переїдання.

Спостерігаються також неврологічні ознаки: нехарактерний головний біль, тремор кінцівок, запаморочення, порушення зору.
Якщо такі симптоми спостерігаються більше 6 місяців - це привід для звернення за допомогою до лікаря-терапевта.

В інноваційному медичному закладі UniClinic здійснюють лікарську практику високопрофесійні терапевти:

Онищенко Анастасія Сергіївна - лікарка-терапевт, основний напрямок роботи якої - внутрішні хвороби. Анастасія Сергіївна проводить амбулаторний прийом, призначає діагностичні заходи та ефективне лікування. З лікаркою можливо укласти декларацію за стандартами Національної служби здоров'я і в межах договору отримати відповідні медичні послуги.

Смоляр Дар’я Вікторівна - лікарка-терапевт, спеціалізується на захворюваннях терапевтичного профілю. Дар’я Вікторівна орієнтована на індивідуальний підхід до кожного пацієнта, з урахуванням всіх коморбідних патологій. Дотримується новітніх протоколів і методів лікування, постійно навчається і поглиблює свої професійні знання.

Дузенко Ганна Валеріївна - лікарка-терапевт, членкиня Асоціації превентивної та антиейджинг медицини. Ганна Валеріївна проводить прийом пацієнтів терапевтичного профілю, успішно лікує як гострі, так і хронічні стани. Велику увагу приділяє профілактичним заходам, приймає активну участь в проведенні обстежень згідно скринінгових чек-апів.

Для ефективної допомоги пацієнтам з СХВ, в залежності від домінуючих проявів захворювання, до діагностичного і лікувального процесу можуть бути залучені інші спеціалісти - ендокринолог, невролог, кардіолог, психотерапевт тощо.

Наслідки синдрому хронічної втоми

Стан, коли людина відчуває постійну втому і їй хочеться спати через незрозуміле виснаження, суттєво впливає на повсякденне життя. Без належної уваги і медичної допомоги наслідками СХВ можуть стати:

значне зниження фізичної активності та працездатності
когнітивні порушення
психоемоційні розлади
соціальна ізоляція.

Як діагностують синдром хронічної втоми

Для визначення СХВ лікарем застосовується комплексний підхід до діагностики. Основними етапами цього процесу є:

Клінічне опитування. Лікар оцінює характер і тривалість симптомів енергетичного виснаження, з’ясовує наявність провокуючих факторів, присутність хронічних захворювань. Для цього можуть бути застосовані тести на синдром хронічної втоми - спеціальні опитувальники та шкали оцінки симптомів.
Фізикальний огляд. Оцінка загального стану пацієнта, неврологічних та вегетативних проявів патології.
Лабораторна діагностика. Визначення анемії, порушень в роботі щитоподібної залози, дефіциту основних вітамінів та макро- та мікроелементів, виявлення можливих аутоімунних та персистуючих інфекційних процесів, для чого призначаються відповідні дослідження.
Інструментальні методи. Застосовуються за потреби, для з’ясування стану серцево-судинної системи (ЕКГ, добовий моніторинг АТ, інше), периферичної нервової системи (ЕНМГ, ортостатичні тести).

Діагноз СХВ встановлюється, якщо іншої медичної причини, яка могла б пояснити хронічну втому понад 6 місяців, не виявлено.

Як лікувати синдром хронічної втоми

Синдром хронічної втоми - це багатофакторна патологія, яка потребує комплексного підходу до її лікування. Ефективна терапія енергетичного виснаження спрямована на полегшення симптомів, попередження загострень і покращення якості життя. Для цього використовується індивідуальний підхід з урахуванням симптоматики пацієнта. Він полягає в складанні програми лікування, яка охоплює:

контроль порушень сну - корекція режиму, дотримання правил організації здорового сну, іноді - призначення лікарських засобів (мелатоніну, коротких курсів снодійних препаратів)
лікування болю та міалгій - використання нетривалих курсів НПЗЗ (нестероїдних протизапальних засобів), протисудомних препаратів при нейропатичному болю
корекція вегетативних порушень - дотримання належного питного режиму, препарати кардіологічного чи неврологічного спектру
підтримка енергетичного обміну - використання вітамінно-мінеральних комплексів, препаратів, що покращують енергетичні процеси на клітинному рівні
лікування станів, що сприяли розвитку СХВ - персистуючих вірусних інфекцій, анемії, вітамінних дефіцитів, порушень обміну речовин
допомога психолога - усунення впливу на психіку пацієнта тривалого перебігу СХВ.

Послідовний комплексний підхід до лікування синдрому хронічної втоми покращить стан пацієнта, знизить рівень або повністю подолає прояви захворювання, поверне відчуття повноти сил.

Як запобігти повторному розвитку синдрому хронічної втоми

Повторний розвиток СХВ можливий, особливо, якщо фактори, що призвели до захворювання залишилися в житті пацієнта.

Ключові принципи профілактики рецидивів

Профілактичні заходи, що запобігають рецидивам хронічної втоми, спрямовані на підтримку імунної системи, корекцію режиму життя та контроль провокуючих чинників:

нормалізація режиму дня і ночі, здоровий спосіб життя
відновлення навантажень має бути поступовим
контроль стресу та психоемоційних навантажень
підтримка здоров’я імунної системи, загального стану організма
спостереження у терапевта або профільних спеціалістів.

Поширені питання

Як відрізнити синдром хронічної втоми від звичайної перевтоми?

Звичайна перевтома минає після відпочинку. СХВ - це виснаження, яке триває понад півроку, не полегшується повноцінним сном і супроводжується характерними симптомами.

Скільки триває лікування синдрому хронічної втоми?

Лікування СХВ зазвичай триває від кількох місяців до року й більше, залежно від тяжкості симптомів та супутніх станів.

Чи можна вилікувати синдром хронічної втоми повністю?

Так, у багатьох пацієнтів ефективне лікування призводить до суттєвого покращення або повного відновлення.

Чи потрібне постійне спостереження лікаря після одужання?

Подальше лікарське спостереження бажане. Регулярні контрольні візити до спеціаліста допомагають запобігати рецидивам, зкоригувати навантаження та підтримувати стабільний стан організму.

Симптоми постійної втоми і слабкості не варто ігнорувати і намагатися подолати самостійно - тільки лікар знає, що робити і як допомогти людині, яка відчуває енергетичне виснаження. Своєчасне звернення до спеціаліста попередить подальше посилення проявів СХВ і поверне радість повноцінного життя.