Вірусний енцефаліт: як проявляється та хто переносить вірус

Що таке вірусний енцефаліт

Вірусний енцефаліт - це інфекційне запальне захворювання, яке вражає нервову тканину головного мозку, мозкові оболонки та субарахноїдальний простір. Інфекція може розповсюдитись на спинний мозок, призводячи до захворювання - енцефаломієліту. Запалення мозкової тканини супроводжується набряком і порушенням функції нейронів. Хоча більшість пацієнтів переносять вірусний енцефаліт без серйозних ускладнень, цей стан є потенційно небезпечним через можливі наслідки захворювання у вигляді неврологічних порушень.

Причини виникнення вірусного енцефаліту

Причиною виникнення вірусного енцефаліту є інфікування деякими видами вірусів: 

• Нейротропні віруси. Здатні проникати крізь гематоенцефалічний бар’єр, який захищає головний мозок від потенційно небезпечних речовин, вірусів і бактерій, що циркулюють в крові, та безпосередньо вражати тканини центральної нервової системи. Це вірус герпесу, вітряної віспи, Епштейна-Барра, цитомегаловірус.
• Арбовіруси. Вірусний енцефаліт передається через укуси комах - комарів, кліщів. До них відносять вірус кліщового енцефаліту, Західного Нілу, японського енцефаліту.
• Ентеровіруси. Інфікування відбувається у різні способи - орально-фекальним, крапельним, контактно-побутовим шляхом. Найчастіше цією групою вірусів вражаються діти. 
• Інші. Можуть спричиняти енцефаліт у вигляді компоненту системного ураження під час інфекційного захворювання або ускладнення перенесеної вірусної інфекції. До таких відносять: вірус грипу, коронавірусу, кору, паротиту, сказу.

Механізм розвитку захворювання

Інфікування відбувається одним із типових шляхів - фекально-оральним, повітряно-крапельним, контактним, через укус комара або кліща. На початку зараження вірус активно реплікується в місці проникнення, після чого попадає в кровотік, з яким дістається центральної нервової системи людини. Подолавши гематоенцефалічний бар’єр, інфекція вражає нейрони, викликаючи запалення. 

Інфікування через укуси комах

Серед вірусів, здатних викликати енцефаліт, деякі живуть в організмі комарів та іксодових кліщів, які є спадковими носіями вірусу або заражаються від окремих видів теплокровних тварин. Інфікування відбувається в перші хвилини укусу, коли слина комахи потрапляє в кров людини. 

Фактори ризику

Захворіти на вірусний енцефаліт може будь-хто, але існують фактори підвищеного ризику, які сприяють можливості розвитку захворювання. 
Це:

• вік - частіше хворіють діти та літні люди
• ослаблена імунна система - через захворювання або прийом лікарських засобів, що пригнічують роботу імунної системи
• окремі регіони і пора року - стосовно вірусного енцефаліту, що передається через укуси комах.

Різновиди вірусного енцефаліту

Вірусний енцефаліт за тривалістю клініки поділяють на гострий, підгострий і хронічний. Гострий розвивається протягом кількох днів, цей вид трапляється найчастіше. Підгострий триває до 6 місяців, а якщо симптоми захворювання спостерігаються понад цей період - мова йде вже про хронічний перебіг патології.
Також вірусні енцефаліти розрізняють за механізмом ураження органів на:

• первинний - пряме інфікування мозкових тканин нейротропним вірусом
• вторинний:

- інфекційно-алергічний (постінфекційний) - виникає за кілька днів або тижнів після вірусного захворювання (кір, краснуха, вітряна віспа, грип) через патологічну реакцію імунної системи проти тканин мозку
- інфекція активізується на фоні ослабленого імунітету через вірус герпесу, цитомегаловірусу, ВІЛ.

Симптоми вірусного енцефаліту

Вірусний енцефаліт виявляє себе ознаками, які можуть дещо різнитися в залежності від виду збудника, віку пацієнта, стану його імунної системи, а також тяжкості перебігу захворювання. Вони можуть варіюватися від легких грипоподібних ознак до проявів вкрай важких неврологічних порушень.

Вірусний енцефаліт характеризується гострим початком захворювання і зазвичай супроводжується симптомами:

• підвищення температури тіла до 39°C і вище, лихоманка
• слабкість, інтенсивний головний біль
• м’язовий біль, ломота в тілі
• нудота, блювання
• ригідність потиличних м’язів (труднощі з нахилом голови вперед)
• фото- і фонофобія
• парези, паралічі, складнощі з мовленням
• розлади координації рухів, зору, слуху, чутливості
• тривожність, депресивні реакції, психомоторне збудження.

Важкий перебіг захворювання супроводжують небезпечні ознаки:

• глибока сонливість, раптова втрата свідомості 
• багаторазові судоми, напади епілептичного типу
• різке підвищення внутрішньочерепного тиску
• психотичні галюцинації, кома
• швидке прогресування симптомів
• життєво небезпечне порушення дихання, серцевого ритму.

У разі появи таких симптомів потрібна невідкладна медична допомога, адже вірусний енцефаліт може прогресувати дуже швидко і без вчасно розпочатого лікування призвести до незворотних неврологічних порушень.

Вірусний енцефаліт лікує спеціаліст - лікар-невролог.

В клініці повного циклу UniClinic працюють досвідчені фахівці в сфері неврології:
Кравченко Наталія Володимирівна - лікарка-невролог вищої категорії, що спеціалізується на наданні якісної медичної допомоги пацієнтам з неврологічними патологіями. Наталія Володимирівна проводить лікарський прийом, призначає обстеження, рекомендує ефективне лікування. В своїй професійній діяльності зорієнтована на новітні підходи до терапії неврологічних хворих.

Мєдвєдкова Світлана Олександрівна - лікарка-невролог вищої категорії, докторка медичних наук, професорка. Світлана Олександрівна є членкинею профільних українських асоціацій, в своїй лікарській практиці використовує найсучасніші протоколи світової медицини для дієвої допомоги неврологічним хворим. Орієнтована на індивідуальний підхід до лікування кожного пацієнта.

Ковтун Анастасія Володимирівна - лікарка-невролог другої категорії, надає якісну медичну допомогу неврологічним хворим. Анастасія Володимирівна постійно підвищує свій фаховий рівень, успішно втілює в свою повсякденну практику найсучасніші досягнення світової медицини в сфері неврології. Практикує комплексний підхід до ефективного лікування кожного пацієнта.

Рунчева Катерина Андріївна - лікарка-невролог, спеціалізується на допомозі пацієнтам з периферичними патологіями нервової системи. Катерина Андріївна досконало володіє новітніми діагностичними методами, фахово проводить і професійно інтерпретує результати електронейроміографії, що надає лікарці вичерпну інформацію для призначення ефективної терапії.

Варіанти діагностики вірусного енцефаліту

Визначення вірусного енцефаліту потребує комплексного підходу до його діагностики. Методи обстеження пацієнта спрямовані на виявлення запалення головного мозку, оцінку ступеня ураження центральної нервової системи і визначення збудника інфекції. 
Для цього застосовують наступні дослідження:

• Клінічне обстеження. Включає оцінку неврологічного статусу пацієнта, виявлення менінгеальних симптомів (ригідність потиличних м’язів, інші тести)
• Люмбальна пункція. Процедура, під час якої береться невелика кількість спинномозкової рідини для подальшого лабораторного аналізу. 
• Лабораторна діагностика:

- загальний аналіз крові - для визначення запалення
- серологічні тести - виявлення антитіл до вірусів у сироватці крові або лікворі (спинномозковій рідині) 
- полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР-тест) - визначення вірусних ДНК або РНК в лікворі.

• Інструментальні методи:

- МРТ головного мозку - дозволяє виявити запальні зміни, набряк, осередки ураження
- КТ головного мозку - використовується для виключення можливих інших патологій (крововиливів, пухлин)
- електроенцефалографія - фіксує функціональні зміни в корі головного мозку.

Як лікують вірусний енцефаліт

Вірусний енцефаліт потребує невідкладного комплексного лікування. Вибір методів, що при цьому можуть бути застосовані, залежить від типу збудника інфекції, стану пацієнта, важкості перебігу захворювання. Основу лікування складають:

• етіотропне лікування противірусними засобами - безпосередній вплив на збудника енцефаліту
• патогенетична терапія - протинабрякові заходи, підтримка дихання і гемодинаміки, нейропротектори для захисту нервової тканини від подальшого ушкодження 
• симптоматичне лікування - протисудомні, знеболювальні, антипіретики, протиблювотні, інші препарати, в залежності від проявів захворювання.

За необхідності можуть бути застосовані реанімаційні заходи. 

Найчастіше гостра форма вірусного енцефаліту триває кілька тижнів. Симптоми захворювання можуть відступати потрохи або раптово. Більшість пацієнтів одужують повністю і не мають ознак ускладнень після перенесеної хвороби.
В деяких випадках прояви ушкодження головного мозку пацієнта можуть залишатися у вигляді неврологічних розладів - порушення координації рухів, утруднення мовлення та інші симптоми. Такі пацієнти потребують довгострокової терапії та реабілітації.  

Заходи профілактики вірусного енцефаліту

Заходи профілактики вірусного енцефаліту спрямовані на зниження ризиків інфікування і включають:

• захист від переносників (комарів, кліщів)
• дотримання персональної гігієни (миття рук, термічна обробка продуктів, вживання чистої води)
• заходи загальної профілактики (ізоляція хворих в гострому періоді, профілактичне обстеження контактних осіб).

Найкращим способом уникнення захворювання є профілактичне щеплення, в тому числі від кліщового енцефаліту. Людині, яка входить в групу ризику, проживає в ендемічному регіоні розповсюдження іксодних кліщів, збирається в закордонну поїздку варто зробити таку вакцинацію.

Не дивлячись на серйозність захворювання, своєчасне звернення до лікаря, точна діагностика та належне лікування значно підвищують шанси на повне одужання. Сучасна медицина має ефективні інструменти для боротьби з вірусним енцефалітом, а профілактичне щеплення - найкращий спосіб захистити себе та близьких.