Дивертикулярна хвороба кишківника: причини виникнення та ефективні методи лікування

Що таке дивертикулярна хвороба кишківника

Дивертикулярна хвороба кишківника - це захворювання тонкого або товстого кишківника. Патологія супроводжується формуванням дивертикулів - мішкоподібних випинань в стінці кишки. Сама наявність таких випинань - дивертикульоз - не викликає симптомів і ніяк себе не виявляє. Якщо ж дивертикули запалюються або виникають інші ускладнення - розвивається захворювання дивертикуліт або дивертикулярна хвороба кишківника. 

Патогенез та механізм розвитку

Стінка кишки складається з кількох шарів (зсередини назовні):

• слизова оболонка
• підслизовий шар
• м’язова оболонка, складається з внутрішнього (циркулярного) і зовнішнього (поздовжнього) шарів
• серозна оболонка.

В циркулярному м’язовому шарі є природні отвори, через які проходять кровоносні судини. В цих місцях м’язова тканина тонша і слабша. Крім того, зовнішній шар складається з трьох поздовжніх стрічок м’язів, між якими стінка теж менш захищена.
Внаслідок підвищення внутрішньопросвітного тиску в кишці, гіпермоторики та хронічних закрепів слизова і підслизова оболонки можуть випинатися назовні через слабкі місця в м’язовій стінці. Так формується псевдодивертикул. 

Справжній дивертикул - це зазвичай вроджена аномалія розвитку в стінці кишки, найчастіше тонкої. Випинання в цьому разі складається з усіх шарів включно з м’язовим і серозним, його стінка трохи товща.

В медичній практиці ті і інші називають “дивертикулами” через їх клінічну схожість - вони мають однакові симптоми і можливі ускладнення. 
Патологія, при якій в тонкій або товстій кишці сформувалися дивертикули - це дивертикульоз кишківника, має значне поширення серед людей літнього віку. 

Такий стан є основою для розвитку дивертикулярної хвороби.
З часом в дивертикулах може виникати застій вмісту, що призводить до розмноження бактерій, хронічного запалення, фіброзу, може викликати ускладнення: гостре запалення (дивертикуліт),кровотечу, перфорацію. 

Етіологія дивертикулярної хвороби кишківника

Серед факторів, які можуть призвести до дивертикулярної хвороби кишківника:

• дієтичні - недостатнє споживання клітковини, надлишок червоного м’яса в раціоні
• вікові - зниження тонусу м’язового шару з віком
• функціональні - порушення моторики кишок - дискінезія, хронічні спастичні скорочення
• генетичні - наявність патології у близьких родичів.

Розвитку захворювання можуть сприяти гіподинамія, надлишкова вага, шкідливі звички. До появи дивертикульозу може призвести тривалий прийом нестероїдних анальгетиків, інших препаратів, що викликає зміну мікробіому (сукупності всіх бактерій) в кишківнику. Також причиною розвитку патології іноді стає бактеріальна інфекція.

Клінічні прояви дивертикулярної хвороби

Ознаки дивертикульозу

На ранніх стадіях дивертикульозу будь-які симптоми можуть бути відсутніми або незначними. Велика кількість дивертикулів викликає порушення перистальтики, що проявляється у вигляді:

• болю в животі - гострого або ниючого, пульсуючого
• здуття - надмірного газоутворення
• диспепсії - постійних діарей або закрепів.

Симптоми дивертикуліту

У разі запалення дивертикулу - дивертикуліту тонкої або товстої кишки - з’являються симптоми:

• біль у животі, напруженість, болючість при пальпації
• диспепсія - закрепи, діарея, домішки крові у випорожненнях
• нудота, блювання, втрата апетиту
• підвищення температури тіла.

В більшості випадків розвивається гострий дивертикуліт. За відсутності належного лікування захворювання може перейти в хронічну форму, що характеризується потовщенням стінки кишки та запаленням її слизової оболонки.
Найчастіше дивертикуліт спостерігається в товстому кишківнику - в зонах сліпої, висхідної, ободової, сигмовидної та прямої кишок.

Можливі ускладнення

Дивертикульоз може призвести до серйозних ускладнень, що потребують невідкладного лікування, іноді ургентної хірургії:

• кишкових кровотеч, можуть стати причиною анемії
• абсцесів, свищів
• звуження просвіту кишки або повної її непрохідності
• перфорації стінки кишки, загрозливої розвитком перитоніту
• нориці між кишкою та іншими органами.

Зважаючи на можливий розвиток ускладнень захворювання, не слід ігнорувати симптоми, що з’являються, і відкладати звернення до лікаря-гастроентеролога. Фахова діагностика дивертикульозу і дивертикуліту тонкої або товстої кишки і своєчасно розпочате лікування допоможуть запобігти розвитку негативних наслідків патології.

Методи діагностики дивертикулярної хвороби

Симптоматика дивертикульозу і дивертикуліту схожа з ознаками інших захворювань кишківника, тому для визначення діагнозу лікар-гастроентеролог застосовує клінічні, інструментальні та лабораторні методи обстеження пацієнта.

В UniClinic захворюваннями кишківника опікується високопрофесійний лікар-гастроентеролог:

Нагорна Катерина Вікторівна - спеціаліст з діагностики та лікування органів черевної порожнини. Надає перевагу комплексному аналізу здоров'я хворого, враховуючи особливості організму та наявну коморбідну патологію. Катерина Вікторівна постійно підвищує свій фаховий рівень, застосовує новітні алгоритми обстеження та лікування пацієнтів гастроентерологічного профілю.

Первинна консультація

Лікар-гастроентеролог збирає анамнез: вивчає історію хвороби пацієнта, вислуховує його скарги. Проводить фізикальний огляд з пальпацією для визначення локалізації болю. Призначає подальші дослідження.

Інструментальні методи

Це основні методи діагностики захворювань кишківника:

• відеоколоноскопія - дозволяє виявити дивертикули в товстому кишківнику, оцінити стан слизової оболонки, виключити пухлини
• комп’ютерна томографія органів черевної порожнини - визначає ступінь запалення, вивчає можливі ускладнення захворювання
• УЗД органів черевної порожнини - виявляє можливе запалення, потовщення кишкової стінки
• МРТ органів малого таза і черевної порожнини - застосовується в складних випадках.

Лабораторні методи

Призначаються для визначення запалення і оцінки загального стану організму пацієнта:

• дослідження крові - загальний і біохімічний
• аналіз калу - на приховану кров, копрограму.

Лікування дивертикулярної хвороби

Консервативна терапія

Може бути застосована при дивертикульозі та неускладненому дивертикуліті. Перш за все, слід дотримуватись режиму достатньої фізичної активності для підтримки моторики кишківника, а також відкоригувати харчування:

• дотримуватись раціону з високим вмістом клітковини (овочі, фрукти, цільнозернові продукти)
• вживати достатню кількість рідини
• обмежити вживання рафінованих продуктів, жирної, важкої їжі.

Призначається медикаментозна терапія:

• спазмолітичні засоби - при болю
• антибактеріальна терапія - при неускладненому запаленні
• пробіотичне лікування - для нормалізації складу мікрофлори кишківника
• прокінетичні препарати - для покращення моторики
• легкі проносні - для усунення закрепів.

Показання до хірургічного втручання

У разі неефективності консервативного лікування, а також при настанні ускладнень лікарі змушені вдаватися до хірургічної допомоги. 
У разі запалення з абсцесом проводиться дренування вмісту дивертикулу шляхом пункційного проколу шкірних покривів або ендоскопічним способом під контролем ультразвуку.

Також, за показаннями, малоінвазивним лапароскопічним або традиційним способом виконується резекція ураженої ділянки кишки з одночасним відновленням прохідності кишківника. Залежно від клінічної ситуації, пацієнту можуть сформувати стому, здебільшого тимчасову - на період загоєння анастомозу кишки. Після цього прохідність кишківника відновлюється хірургічним способом, а колостома закривається.

Відновлення після операції

Не дивлячись на складність хірургічної операції, після планової резекції у більшості пацієнтів якість життя повністю відновлюється. Важливу роль в отриманні позитивного результату хірургічного лікування відіграє ефективність реабілітаційного періоду.
Допомога пацієнту зазвичай надається  в умовах стаціонару під наглядом досвідченого медичного персоналу.
В ранній післяопераційний період застосовуються знеболювальна, інфузійна, антибактеріальна терапія. Парентеральне харчування поступово замінюється звичайним.

В пізньому періоді, після загоєння місця втручання, рекомендоване відновлення фізичної активності, дієта з достатнім вмістом клітковини, профілактика закрепів. Згідно з календарним планом, складеним спеціалістом під час виписки, пацієнт має регулярно відвідувати лікаря для спостереження і контролю стану кишківника.

Профілактика дивертикулярної хвороби

Правильне харчування з достатнім вмістом клітковини, дотримання питного режиму і помірна фізична активність не менше 30 хвилин на день - це складові профілактики розвитку дивертикульозу і дивертикуліту.
Крім того - налагодження регулярного ритму дефекації, відмова від шкідливих звичок (особливо паління) і контроль ваги тіла. 
А також - регулярні профілактичні огляди гастроентеролога і проходження скринінгових обстежень.

Поширені питання

Як часто робити контрольні обстеження при дивертикулярній хворобі сигмовидної кишки?

Навіть за відсутності симптомів, що вказують на можливе запалення випинань, слід не рідше 1 разу на рік відвідувати лікаря-гастроентеролога для профілактичного обстеження.

Чи можна вилікувати дивертикулярну хворобу без операції?

Неможливо позбутись вже сформованих дивертикулів, але стан здоров’я кишківника ефективно контролюють за рахунок дотримання дієти, питного режиму і фізичної активності, а також регулярних профілактичних обстежень. 

Своєчасне звернення до лікаря та правильний підхід до лікування дивертикулярної хвороби дозволяють ефективно контролювати її перебіг. Більшість пацієнтів повертаються до звичного способу життя, а профілактичні заходи допомагають уникнути рецидивів захворювання.