Хронічна діарея: причини і підходи до діагностики

Що таке хронічна діарея

Хронічна діарея - це клінічний синдром, який виявляє себе частою дефекацією (3 і більше разів на добу) з рідким або погано сформованим стільцем, зберігається понад 4 тижні і може спостерігатися як у дітей, так і у дорослих. Хронічна діарея може супроводжуватись іншими симптомами - здуттям, болем в животі, зниженням маси тіла. Такий стан призводить до зневоднення, появи загальної слабкості і потребує обов’язкового звернення за фаховою медичною допомогою до лікаря.

Патогенез хронічної діареї

Зазвичай пов’язаний з порушенням функцій кишківника - секреції, всмоктування та моторики.
Основні механізми появи синдрому:

• секреторний - неможливість нормального формування стільця через надлишкове виділення води та електролітів у просвіт кишківника
• осмотичний - накопичення в кишківнику невсмоктаних речовин, що утримують воду
• запальний - порушення всмоктування поживних речовин через ушкодження слизової оболонки кишки
• моторний - скорочення часу переміщення кишкового вмісту внаслідок посиленої перистальтики.

Часто спостерігається поєднання кількох механізмів одночасно.

Чому виникає хронічна діарея

Причинами виникнення синдрому можуть бути функціональні і органічні розлади роботи кишківника, як товстого, так і тонкого.
Найчастішими причинами патології є:

• хронічні стани кишківника - синдром подразненого кишківника, запальні захворювання (хвороба Крона, виразковий коліт, інші)
• інфекційні причини - хронічні бактеріальні ураження, паразитарні інвазії
• ендокринні та метаболічні порушення - гіпертиреоз, цукровий діабет
• хронічні порушення травлення і всмоктування - целіакія, синдром мальабсорбції, панкреатична недостатність, інші захворювання
• медикаментозні причини - порушення мікробіоти кишківника внаслідок прийому антибіотиків, тривалого застосування проносних засобів
• інші фактори - харчові непереносимості, психоемоційні чинники, онкологічні захворювання кишківника. 

Розлади дефекації можуть бути симптомом захворювання системи травлення. З’ясування джерела появи хронічної діареї - основна мета лікаря для визначення тактики ефективного лікування пацієнта.

Симптоми та клінічні прояви

Основними проявами хронічної діареї є частий рідкий або несформований стілець, іноді з домішками слизу і крові, збільшення його об’єму, відчуття неповного випорожнення кишківника. 
Патологія може супроводжуватись іншими симптомами:

• гастроінстентинальними - біль і дискомфорт в животі, здуття, термінові позиви до дефекації
• загальними - ознаки зневоднення і дефіциту вітамінів і мікроелементів, втрата маси тіла, слабкість, швидка втомлюваність.

Негайного звернення до фахівця потребують тривожні прояви: домішки крові в стільці, підвищення температури, нічні позиви до дефекації, значне зниження маси тіла, ознаки анемії.
Клінічні симптоми можуть вказувати на локалізацію джерела появи хронічної діареї:

• Тонкий кишківник:

- порушення всмоктування (мальабсорбція) - рідкий, об’ємний стілець, часто з жирними або неперетравленими залишками їжі (стеаторея)
- здуття, бурчання
- ознаки дефіциту вітамінів.

• Товстий кишківник:

- прискорення перистальтики, запальні зміни - менш об’ємний але частий стілець 
- домішки слизу або крові у випорожненнях
- біль і спазми перед дефекацією.

Вираженність і особливості поєднання симптомів, які супроводжують хронічну діарею, допомагають лікарю визначити можливу причину захворювання, обрати подальшу тактику обстеження та скласти план ефективного лікування.

Зазвичай зі скаргами на хронічну діарею у дорослих звертаються до лікаря-терапевта або сімейного лікаря, які часто направляють пацієнта до вузького спеціаліста - лікаря-гастроентеролога. 

Запис на прийом

В інноваційному медичному закладі UniClinic проводить прийом пацієнтів лікарка-гастроентеролог Нагорна Катерина Вікторівна. Основний напрямок діяльності докторки - захворювання органів черевної порожнини. Лікарка Нагорна практикує індивідуальний підхід до кожного пацієнта з урахуванням можливих супутніх патологій. В призначенні діагностичних заходів і розробці плану дієвого лікування Катерина Вікторівна орієнтована на сучасні протоколи доказової медицини.

Записатися на консультацію гастроентеролога:

Діагностичний алгоритм при хронічній діареї

Комплексне обстеження пацієнта з хронічною діареєю спрямоване на встановлення причини синдрому та визначення подальшої тактики лікування. Для цього проводиться збір анамнезу, здійснюється огляд пацієнта, призначаються лабораторні та інструментальні дослідження.

Збір анамнезу та фізикальне обстеження

Під час прийому лікар з’ясовує:

• тривалість і характер діареї, об’єм і забарвлення випорожнень 
• зв’язок зі споживанням їжі, раціоном, прийомом лікарських засобів
• наявність супутніх симптомів - болю, здуття, підвищення температури, зниження маси тіла
• спосіб життя пацієнта - подорожі, харчові звички, фактори ризику інфекцій.

Проводиться огляд пацієнта, під час якого лікар звертає увагу на можливі ознаки зневоднення, анемії, дефіциту маси тіла.

Лабораторні дослідження

Лабораторна діагностика хронічної діареї має на меті виявлення запалення, мальабсорбції, інфекцій та ендокринних порушень. 
Орієнтуючись на дані, отримані під час збору анамнезу і фізикального огляду пацієнта, лікар робить попереднє припущення щодо можливої причини діареї і призначає відповідні лабораторні аналізи. Основні з них:

• Дослідження крові:

- загальний аналіз крові - гемоглобін, лейкоцити, ШОЕ 
- біохімічний аналіз крові - електроліти, альбумін, печінкові проби, залізо, вітамін В12, фолати 
- тканинна трансглутаміназа - маркер целіакії 
- гормональні дослідження - рівень ТТГ

Також, за показаннями, можуть бути призначені ПЛР та ІФА-аналізи на інші інфекції, наприклад - скринінг на ВІЛ.

• Дослідження калу:

- копрограма - оцінка перетравлювання їжі та наявності лейкоцитів та еритроцитів
- аналіз на приховану кров - визначення можливої кровотечі в кишківнику
- виявлення та оцінка активності фекального кальпротектина - основного маркера запалення кишківника
- дослідження на інфекції та паразитів - загальний бакпосів, тест на клостридію, виявлення гельмінтів, найпростіших
- аналіз на фекальну еластазу-1 - визначення зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози.

Інструментальні методи

Інструментальні способи обстеження при хронічній діареї можуть бути призначені з метою виявлення структурних і функціональних змін.
Основними методами інструментальної діагностики є ендоскопічні дослідження: 

• колоноскопія з біопсією - визначення запальних захворювань кишківника
• ректороманоскопія.

Також можуть бути проведені УЗД органів черевної порожнини, за показаннями - МРТ або КТ для візуалізації стану тонкого кишківника.

Комплексний та поетапний підхід до діагностики дозволяє точно визначити причину хронічної діареї та обрати ефективне лікування.

Сучасні підходи до лікування хронічної діареї

Тактика дієвого лікування хронічної діареї залежить від причини патології та включає комплексний підхід із урахуванням механізмів розвитку захворювання.
Основнi напрямки терапії:

• Лікування причини захворювання. Підбираються лікарські засоби, які діють безпосередньо на джерело діареї. Для цього застосовують антибактеріальну, протипаразитарну терапію. Також може проводитись корекція мікробіоти кишківника за допомогою пробіотичних препаратів. 
• Полегшення симптомів і відновлення функцій кишківника. З цією метою використовують ферментні препарати для нормалізації роботи системи травлення, призначаються лікарські засоби, що зменшують моторику кишківника. Застосовують терапію для відновлення водного балансу і рівня електролітів, зменшення запалення слизової оболонки. Також використовують сорбенти для зв’язування токсинів.
• Дієтотерапія. Корекція раціону направлена на усунення тригерів, що викликають розлад травлення. З цією метою рекомендують виключити кофеїн, жирні продукти, часто застосовують низькоферментативну дієту. Якщо причиною діареї є целіакія - призначається безлактозний раціон.
• Лікування супутніх захворювань. Ендокринних, гастроентерологічних, інших патологій.

Такий комплексний підхід до терапії усуває не лише симптоми, а й першопричину виникнення хронічної діареї.

Основні заходи профілактики

Профілактика спрямована на запобігання причинам, що викликають розлад травлення:

• дотримання принципів раціонального харчування
• лікування гострих кишкових інфекцій
• виявлення та уникнення харчових непереносимостей
• контроль прийому лікарських засобів 
• підтримка особистої гігієни.

Необхідно регулярно проходити профілактичні медичні огляди з метою своєчасного виявлення можливих захворювань, здатних негативно впливати на роботу системи травлення.

Поширені питання

Чи можна лікувати хронічну діарею вдома без обстеження?

Ні. Самолікування може тимчасово зменшити симптоми, але не усунути причину. Хронічна діарея потребує обов’язкового обстеження і лікування джерела її виникнення.

Які ускладнення можуть розвинутися при відсутності лікування хронічної діареї?

Зневоднення, дефіцит вітамінів і мікроелементів, втрата маси тіла, хронічні запальні процеси, порушення всмоктування поживних речовин.

Сучасна медицина пропонує ефективні методи діагностики та лікування хронічної діареї. Своєчасне звернення до лікаря, комплексне обстеження та індивідуально підібрана терапія дозволяють усунути симптоми і відновити нормальне функціонування кишківника.

Запис на прийом